Я не гей

Ер.18

І хоча Техьон був зацікавлений у розмові про музику, він не проявляв жодної ​​уваги на цих двох, він залишався спокійним і холодним.

— За дві хвилини пари, Техьон, пішли. - сказав Гук, подивившись на свій годинник на зап'ястя.

Ісо так здивувалася, коли побачила його годинник. Це ж, блять, годинник joaillene manchette! 25 йобаних мільйонів доларів! У неї там ледве щелепа не відвисла. «Та хто він такий?» - промайнуло в голові не тільки в Ісо, але ще й у Теміна. Тільки вони звернули на це увагу. Яка нормальна людина купуватиме годинник за 25 мільйонів доларів? «Підробка, 100%» - зійшлися на цій думці хлопець і дівчина.
______________

— Самостійна?! - обурилася вся група, почувши це.

— Так. - викладачка поклала чотири маленькі стопки на перші парти. — Передайте назад.

— Але чому Ви не попередили на попередньому занятті? Ми ж не підготовлені! - обурився один одногрупник.

— Ви маєте завжди бути підготовлені. Коли ви станете лікарями, вам привезуть екстреного постраждалого, ви йому скажете: «Ви не могли раніше сказати, що приїдете до нас?» або «Ой, полежіть так годинку, я підготуюся», чи що?

Ніхто нічого не сказав.
Як тільки Техьон побачив питання - трохи запанікував, адже з 25 запитань він знав відповіді на 13, якщо не менше. Він подивився на Чонгука, який спокійно читав запитання і навіть на деякий відповідав одразу. Через пильний погляд Чонгук повернувся. По очах Гук зрозумів у чому справа. Запитувати, на які саме питання він не знає відповіді, було б надто палевно, адже в аудиторії така гробова тиша. Намагаючись якомога непомітніше, Чон показує на пальцях відповіді, а Те відразу записував.
Проходить лише пів пари, а викладачка говорить на всю аудиторію «Все, здаємо листочки». Дехто обурювався, що мало часу, на що преподша знову відповідала і всі тільки цикали.
Час, що залишився, пройшов трохи болісно, ​​бо всіх викликали до дошки і мучили там по кілька хвилин.
Після цього дня Чонгук переконався, що Кім зовсім не хоче бути лікарем і багато чого не розуміє в основних предметах.

______________

Вихідні. Субота. На годиннику 11 ранку Чонгук стукає до Техьона вже як 5 хвилин, але той тільки зараз відкриває.

— Гук-і, навіщо ти так рано? Я ще сплю.

"Не можу. Який же він милий зараз», - думає Чонгук, дивлячись у ці примружені, трохи опухлі, каламутно зелені очі.