Я не гей

Ер.11

12 ранку. Чонгук все ще спить, бо ліг о другій ночі через те, що не міг відірватися від серіалу. Але тут його будить дзвінок на телефон.

_розмова_
— Ааа!! Чонгук!!
— Чімін, якого хріна ти кричиш?..
— Ми це зробили.
— Круто. І як тобі?
— Він... такий крутий...
— Стривай. Отже, ти був знизу?
— Так.
— Ааа. Ну, я припускав. І як відчуття?
— Він робив це так обережно. Аж мурашки. Але спочатку було трохи болю.
— Пхпх, цілком очікувано, ні?
— Та да..
— Треба зустрітися буде. Тому що я не знаю, чи буде можливість зустрітися потім, коли навчання розпочнеться.
— Так, треба. Гаразд, Юнгі вже вийшов із ванни, я потім подзвоню.
— Ага, давай.
_кінець_

Гук зітхнув і подивився на час.

— Йомайо! Що ж я так пізно встав?

Хлопець підірвався і побіг у ванну кімнату чистити зуби та вмиватися. Він сьогодні багато чого хотів зробити. Наприклад, з'їздити за нормальною постільною білизною, тому що те, на якій він спить зараз - дуже незручна.
Чонгук уже збирався виходити, як раптом, відчинивши двері, за ними стоїть Техен.

— Ти куди? - здивувався той.

— У тц.

— Аа. А навіщо?

— За постільним, бо це дуже незручне.

— А коли приїдеш?

— Не знаю. Не хочеш разом поїхати?

— Окей, я швидко. Зайди, як зачиниш двері, не стій тут один.

— Ага.

Те побіг у свою кімнату і швидко почав переодягатися. Гук швидко зачинив двері і одразу попрямував до Хьона. Заходячи, той вистрибував із кімнати, намагаючись одягнути штани. Він був без футболки, через що Чон трохи задивився, але залишався таким же байдужим.

— Зараз, зараз, я вже майже все.

— Та не поспішай ти, адже ми не на рейс спізнюємося.

Техьон узяв телефон, зарядку, гаманець, навушник та закинув у рюкзак. Дорогою до автобуса вони говорили про те, що варто зустрітися з Юнгі та Чіміном.

— До речі, куди вступив Чімін?

— В університеті Коре, на юридичний.

— А, так вони в один університет зробили.

— Юнгі навчатись на міжнародному ж?

— Так.

Подальшу годину розмова була ні про що. Хлопці протягом кількох годин ходили по тц, тому що повертатися назад їм не хотілося. Ну що б вони зараз робили в гуртожитку? Тільки о 7-й вечора хлопці повернулися назад. Цілий день вони гуляли та розмовляли. Переодично Техьон ловив себе на думці, що в тому, щоб подобатися хлопцям і щоб хлопці подобалися тобі - немає нічого поганого. Чонгук його змінює. І в кращу сторону.
Увечері, одразу після повернення, Чонгук допоміг Техьону застелити ліжко, а потім вони разом лягли на нього, звисаючи ноги.