Сонце підземель | UKR

Геройство

Під вечір, коли між високих веж Гоґвортсу ревів і свистів холодний зимній вітер, погрожуючи принести завірюху, в підземелля Слизерина спустився статний світловолосий чоловік з тростиною. Він прийшов відвідати старого друга, який викладав тут. Двічі постукавши у міцні дерев'яні двері головою змії, що прикрашала його паличку, почув запрошення увійти.

У просторому приміщенні, що служило жилою кімнатою Северусу, на превеликий подив, старий друг знаходився не один. За невеличким столиком, розсівшись у зручних кріслах, в шахи грали Снейп і незнайома Мелфою жінка. Чоловік, користуючись тим, що гостя сиділа до нього спиною й ще не відірвалась від гри, уважно її оглянув.

Струнка, невисокого зросту, з розкішною в'юнкою шевелюрою кольору смоли, заколотою на потилиці срібною шпилькою у вигляді змії. Одягнена вона була також в чорне. Штанів він до ладу не розгледів, а ось довгу мантію на кшталт одягу Северуса зміг оцінити сповна. На подолі та широких рукавах накидка була контрастно вишита срібними нитками, а в талії — вузенька, що підкреслювало постать її володарки. Самі рукави були розрізані по низу до упору, і відкривали другі — вузенькі й сріблясті, що належали сорочці, застебнуті на п'ять або шість ґудзиків у манжетах.

— Шах і мат, Северусе. Завтрашнє заняття моє, — вигукнула вона, радіючи перемозі.

— Привітання переможниці, — усміхнувся Мелфой і, дивлячись на незнайомку, потис руку товаришу.

— Познайомся, Луціусе. Це Равенна Сільвер-Фламель — моя асистентка, — усміхнувся Северус, киваючи у бік дівчини.

— Луціус Мелфой, — чоловік, як справжній аристократ, трохи схилившись, поцілував дамі руку.

— Приємне знайомство, — вона чарівно усміхнулася так, як усміхаються тільки жінки, що повністю усвідомлюють свою красу та грацію.

— Здаєш позиції, друже, — гість підколов товариша, зробивши крок від нової знайомої на шанобливу відстань.

— Не дивно. Міс Равенна чудовий гравець.

— А давайте я з вами зіграю, — жваво запропонувала чаклунка.

— Вибачте, мені не дуже цікаво, я тут за іншим.

— Тоді зіграємо на щось. Це має розпалити інтерес, — жінка знала, що переможе, тож хотіла довести це.

— Спробуй відіграти в неї моє заняття, — підбурювально гмикнув Снейп.

Мелфою захотілось втерти носа цій самовпевненій дівчині. Повагавшись кілька секунд, він кивнув.