Равенну розбудив стук в двері.
— Заходьте, — сонно протягнула вона й сіла на ліжку, позіхаючи.
В приміщення увійшов Снейп.
— Доброго ранку, Северусе, — усміхнулась дівчина, поправляючи нічну сорочку і загорнувшись в ковдру.
— Доброго, — відповів чоловік, відкриваючи тяжкі завіси на вікнах, щоб впустити сонячне світло.
— Приніс те, що я просила?
— Приніс, — він зайняв місце на стільці, що вже ніби приросло до ліжка, й дістав з кишені маленьку пляшечку. — Тільки це погана ідея. Ти ще слабка. Склад ядерний.
— Дякую! — чаклунка вскочила й обійняла його, не скриваючи радості.
Професор секунду сидів нерухомо, думаючи над цим жестом, а потім і сам ледве обійняв її та усміхнувся.
— Ти маєш розуміти, що ефект не довговічний, — він суворо відсторонив її від себе.
— Мій дід винайшов клятий Філософський камінь, а ти сумніваєшся в моєму вмінні скласти потрібне зілля, — іронічно відказала вона. — Всього півгодини, мені більше й не треба.
Він зітхнув, приймаючи поразку. На кілька секунд повисла тиша.
— Мелфой-старший заходив, — раптом сказала вона.
— Сподіваюсь, не поскупився? — професор іронічно вигнув брову.
— Навіть і близько ні. Був дуже щедрим і ґречним. Дивись, — Равенна простягнула коробку.
Чоловік відкрив кришку й скептично оглянув вміст.
— Мені здається, ти йому до вподоби, — похмуро сказав він і закрив коробку.
— Вони настільки дорогі?
— Справа не в цьому. Він надзвичайно багатий. Це дрібниця для нього в фінансовому плані.
— А не в фінансовому?
— Це сімейні прикраси. Хоч їх років сто ніхто й не одягав. Дивно, що він вирішив розлучитись з ними, а не купити нові.
— Поверни йому, — рішуче сказала вона й простягнула коробку. — Буду намагатися більше з ним не контактувати.
Снейп усміхнувся.
— Та чого ти. Облиш. Якщо він тобі симпатичний — не відмовляйся. Луціус дуже щедрий до своїх жінок і дуже швидко перегорає. В збитку не лишишся й багато часу не втратиш.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сонце підземель | UKR
FanfictionОповідь про трьох чоловіків, небайдужих до однієї жінки. І небайдужих по-різному: хтось пристрасно й палко кохає, хтось мовчки і всім серцем, а хтось щиро й невзаємно. В житті кожного ця зустріч була неминуча, й від того ще більш драматична. Їм дове...