Сонце підземель | UKR

Про суперечку та добрі передвісники

У двері кабінету постукали. Северус, що закінчив заняття для молодших курсів, нервово кинув:

— Заходьте.

Чоловік був в жахливому настрої, адже понад годину ніде не міг знайти Равенну. Зранку вона замість нього провела заняття, адже його зажадав бачити Темний лорд. А по поверненню її вже як вітром здуло. Втім, знаючи характер дружини, він спочатку нічого не запідозрив. Вона рідко повідомляла про свої плани на день і могла піти у справах куди завгодно. Тільки ось часу пройшло більше, ніж він очікував.

В кабінет обережно увійшли близнюки Візлі.

— Професоре... — почав один з них.

Северуса здивувало, що ці два ґрифіндорці наважилися прийти до нього особисто.

— Я вас слухаю, — закрив журнал.

— Леді Равенна...

— Ну ж бо, кажіть, — одразу ж пожвавішав, почувши її ім'я.

— Зранку вона проводила зіллєваріння на курсі у Джіні. І її вивели посеред уроку.

Чоловік, насторожившись, піднявся зі стільця.

— Хто і куди?

— Люди з міністерства і директор Амбридж.

— Дякую, що повідомили, — сказав, вже обійшовши їх та широким кроком виходячи в коридор.

— Я ж казав, вони одружені, — усміхнувся Фред.

— А докази? — скривився другий.

— Каблучка у нього на пальці. Я бачив у неї таку саму, — переможно скинув підборіддя брат.

Близнюки неквапливо вийшли в коридор.

— І як нам тепер до неї звертатися? Місис Снейп?

— Огидно звучить. Краще вже як раніше.

— І як тільки таке прекрасне створіння, як наша Равенна, зійшлася з таким упирем? — зітхнув Джордж.

— А чи не закохався ти в неї, брате мій? — пожартував Фред.

— Всі ми трохи в неї закохані. Весь Гоґвортс, враховуючи жінок, дітей та хатніх ельфів, — розсміявся другий.

— Вона бавилася з вогнем, даючи нам ідею, — посміхнувся, глянувши на зап'ясток з написом «Амбридж стара стерво».

— Певно та лярва її й затисла, — зітхнув брат. — Якби не звільнила. Якщо мені кожне заняття доведеться сидіти у Снейпа, я помру.