В кімнаті було тепло та панував напівморок. На ліжку рівно дихала жінка — вона задрімала. Пів години тому в її життя сталася величезна радість: чарівниця народила сина. Дитину забрала повитуха, і з хвилини на хвилину мав з'явитися щасливий батько. Довго його чекати не довелося — двері тихо скрипнули та в кімнату неквапливо увійшов чоловік, вбраний в чорне.
— Северусе? — новоспечена мати одразу ж прокинувся та припіднялась на ліктях.
— Равенно! — радісно вигукнув та кинувся до ліжка. Сів на його край та поцілував дружину в лоб. — Ти ощасливила мене! Як почуваєшся?
— Все гаразд, — всміхнулася, торкаючись його руки.
— Я ніколи не зможу висказати тобі всієї вдячності та поваги. Тобі відведено місце серед святих.
Жінка тихо розсміялася.
— Ти перебільшуєш. Я лише зробила те, що робить більшість жінок. Їхні чоловіки не підносять їх за це до небес.
— В цьому і полягає чоловіча дурість, — всміхнувся чарівник та погладив її по голові. — Я всього лиш намагаюся не бути таким дурнем.
— Ти вже бачив його?
— Тільки мигцем. Його скоро принесуть, і наша сім'я буде у повному зборі.
— Швидше б, — глянула на годинник, але часу так і не побачила.
— Добре, що ми тоді все-таки вирішили цю дурницю з фальшивими зрадами. Така дурна комедія і стільки страждань. Ми були такими образливими ідіотами, що навіть не поговорили.
— Не будемо про погане...
Її слова перервали відчинені двері, в які увійшла жінка зі згортком в руках. Северус одразу ж встав та турботливо прийняв дитину. З усмішкою глянув в обличчя сину та, обережно присівши на назад, простягнув його матері.
Усмішка одразу ж зникла з обличчя чарівниці.
— Він не дихає, Севе, — ледь вимовила вона, намагаючись розвернути пелюшки.
— Що за дурниця, люба, — всміхається чоловік та дивиться на дитину.
— Ти що, осліп?! — вигукує у паніці дівчина. — Він мертвий!
— У вас просто шок, Равенно. Хлопчик живий та здоровий, — підійшла до них спокійна повитуха.
Але Фламель не була ні дурною, ні божевільною. Вона точно могла відрізнити живе немовля від неживого.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сонце підземель | UKR
FanfictionОповідь про трьох чоловіків, небайдужих до однієї жінки. І небайдужих по-різному: хтось пристрасно й палко кохає, хтось мовчки і всім серцем, а хтось щиро й невзаємно. В житті кожного ця зустріч була неминуча, й від того ще більш драматична. Їм дове...
