Синій оксамит та білі квіти

18 2 1
                                    

Закручений між тонких пальців об'ємний кулон на срібному ланцюжку розхитувався, як маятник. Лежачи на ліжку, Равенна тримала його перед собою та слідкувала за рухом всередині підвіски. Це була не прикраса, а звичайна замаскована посудина зі смертельною отрутою. Нещодавно вона почала завжди носити її з собою замість каблучки з чорно-сірим камінням, яка стала їй непотрібна. Ні, жінка не хотіла вкоротити собі віку. Принаймні не зараз. У важкі моменти вона дивилася на кулон, що відділяв її від смерті, і жаги до життя з'являлося трошки більше. Їй вдасться відкрити кришечку та проковтнути ці кілька крапель, коли заманеться.

Від монотонного процесу її відволік стук у двері. Фламель ніби прокинулася. Зіскочила з місця та надягнула підвіску.

— Заходьте, — голосно відповіла, поправляючи одяг.

— Доброго дня, — в кімнату ніяково увійшов молодший Мелфой.

Жінка одразу ж променисто всміхнулась.

— Драко, я вже й забула, коли ти востаннє тут був. Проходь, зроблю нам чаю.

Під дією чар вода скипіла, і чай сам розлився по філіжанках.

— Мені... — почав юнак.

— Одну ложку цукру. Я пам'ятаю, любий. Сідай.

Двоє чаклунів зайняли місця за невеличким столиком біля вікна і торкнулися горняток, не наважуючись відпити занадто гарячий напій.

— Подумати тільки, два роки тому ти сидів на цьому ж самому місці ще зовсім хлопчиком, — усміхнулася чарівниця, тішачись тим, що улюблений учень знову її навідав.

Драко всміхнувся і після ковтка сказав:

— Вам вже краще?

— Так, не хвилюйся. Лікар сказав, що це звичайна перевтома, і мені просто потрібен відпочинок.

— Я саме можу запропонувати чудовий спосіб проведення часу, — ледь усміхнувся.

— Я зацікавлена, — відповіла на усмішку.

— В геловінську ніч мати проводитиме бал. За всіма традиціями: з костюмами та розвагами. Гадаю, нам всім це зараз потрібно.

Дівчина секунду подумала, а тоді кивнула.

— Чудова ідея, але я не хочу перетинатися з деякими людьми, розумієш?

Юнак одразу ж зрозумів, про кого мова.

— Хрещений не прийде. Він не відвідує такі події, тому ми його навіть не запрошуємо.

Сонце підземель | UKRWhere stories live. Discover now