В першу чергу хочу подякувати читачам за увагу до моєї роботи. Над цим текстом я працювала пів року, і тепер ви можете спокійно прочитати його за день. Якщо ви були дуже уважні, то могли розгледіти купу символізму і пасхалок до наступних частин, прихованих у символах(таких як інжир та муха на ньому, так само як і мова квітів). Я продумувала сюжет і текст до найдрібніших деталей, аби ви мали бажання перечитувати його і щоразу знаходити щось нове. Я дуже ціную своїх читачів, адже читаючи написане мною, ви торкаєтесь мого серця, з якого і народилась кожна літера. Я сподіваюсь ця історія навчить вас дивитись глибше в людей, а деякі персонажі стануть прикладом для наслідування, як колись в юності для мене ставали персонажі книжок, які я читала. Тому що саме такі історії вчать нас розрізняти добро, зло і повороти долі. Ми проникаємось якимось персонажем, бо знаходимо в ньому частинку себе, щоб у майбутньому відкрити в собі найкращі риси вже персонажа. Переплітаючись таким чином з героями, людина зрештою й стає собою, саме такою, якою хотіла б бути.
Кілька цікавих фактів про мою роботу:
— Всі мої головні герої мають однаковий колір очей. Такий же, як і в мене. Як символ того, що вони бачать світ моїми очима.
— Я ніколи не маю чорнових варіантів тексту чи плану розповіді. Зазвичай я починаю писати, знаючи тільки першу сцену і фінальну. Основна маса тексту народжується в процесі.
— Всі пів року, поки я писала цю розповідь — я засинала і прокидалась з думками про неї, кожну хвилину свого життя знаходячись в роздумах і пошуках натхнення для цього.
Дякую ще раз, сподіваюсь, вас зацікавлять і інші мої роботи.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Сонце підземель | UKR
FanfictionОповідь про трьох чоловіків, небайдужих до однієї жінки. І небайдужих по-різному: хтось пристрасно й палко кохає, хтось мовчки і всім серцем, а хтось щиро й невзаємно. В житті кожного ця зустріч була неминуча, й від того ще більш драматична. Їм дове...
