Тінь Імператриці

Частина 8.

-П-принцеса? Ти щойно сказала принцеса?

Лібрік кивнула. Навіть, якби Олена була дуже недосвідченою, можна було б здогадатися, що статус принцеси – приналежність до герцогської родини.

-Я… буду справжньою принцесою…

У голові Олени виникли дурні спогади з минулого життя, в яких - була в захваті від ідеї жити як високопоставлена дворянка. Жити, як біологічна дочка та прийомна, яку взяли через зовнішність – різне в порівнянні. Як же її серце тремтіло й переповнювалося радістю у минулому, від думки, що стати частиною благородного роду – це реальність.

‘’Але це все було фальшем.’’

Олена проковтнула гнів, що зародився від того, які вони всі огидні. Натомість, згадала свій минулий день народження з родиною. Вона занурилася у щастя того дня і радість розлилася по обличчю Олени, як перший сніг.

‘’Я зроблю все, аби обдурити Лібрік.‘’

Вона постійно мала контролювати свої емоції та дії.

-Це ще не все. Принцеса Вероніка щороку з’являється на світських раундах, як супутниця Його Високості Спадкового Принца.

-Га? Кронпринц?

Лібрік почала роздувати ненаситний, палкий інтерес Олени.

-Часто кажуть, що мрії – то лише мрії. Але якщо Міс Олена вкришить прийняти це рішення, то жадання можуть стати реальністю. Саме таке положення Принцеси Вероніки в Імперії.

-Ах, о…

Олена посміхнулася, ніби не могла приховати радості, показуючи ясна. Вона сподівалася, що ,,фальшива сестра’’ купиться на її легковажний вигляд і вважатиме жалюгідною.

-Хухуху…

Лібрік тихо засміялася.

‘’Я тільки дала по плескатися, а вона вже потонула.‘’

Лібрік краще за всіх знала, як поводитися з такою людиною. Вона, навіть, не підозрювала, наскільки смертельною була ця помилка.

-О, перепрошую. Я була неповажною.

Олена прикрила рота руками і посміхнулася, вдаючи, що засоромилася. Вона також не забула про своє вміння розумітися в ситуаціях, намагаючись приховати своє збентеження.

-З іншого боку, я хвилююся. А якщо, хтось запідозрить, що я не справжня Принцеса?

Лібрік махнула рукою, ніби хвилюватися ні за чим.