Тінь Імператриці

Частина 24.

‘’Так, не будемо забігати наперед.’’

Їй доводилося стримувати себе від домислів, бо повинна була розібратися в тому, на що слідувало звернути увагу. Рен був занадто небезпечною людиною, аби позбутися від напруги.

-Я бачила, як сер Рен впав під час танцю. Що сталося?

-О, це я штовхнула його.

-Що?

-Він схопив мене за заняття так сильно, що було дуже боляче та страшно, що не могла просто позбутися руки. Тоді я штовхнула його так сильно, як тільки могла. От і все.

Лібрік звузила очі на слова Олени. Рен був досить великим, аби впіймати Олену, яка не вміла танцювати бальні танці, й змусити її вальсувати. Він також мав природні здібності до фехтування та був багато обіцяною людиною, що в глибині душі покладала надії на Імперію. Не був простим чоловіком для жінки, яким можна було б зневажати.

-Дійсно?

-Не дивно, що Лів не може в це повірити. Та я кажу правду.

Лібрік була засмучена. Зі сторони здорового глузду - не має сенсу, та у неї не було вибору, крім як повірити Олені, що так говорила.

‘’Дивно. Відчуваю, що чогось бракує.’’

Проблема полягала в тому, що не було способу пояснити, чого саме не вистачає.

-Повторюся, сер Рен небезпечний. Уникай його, якщо можеш. Навіть якщо немає іншого вибору, окрім як зіткнутися один з одним, уникай.

-Так, я буду обережна.

Олена кинула тужливий погляд та кивнула. Лібрік більше не говорила того самого, можливо, тому що могла побачити щирість та небажання відпускати щура у своїй руці.

-Схоже, у тебе була розмова з Мадам де Фланроуз.

-О, була можливість випадково привітатися з нею.

Олена призналася без брехні. Не було особливих причин приховувати це. Олена та Мадам говорили про етикет в офіційному місці.

-Виглядало так, ніби ви чимось обмінялися?

‘’Ти спостерігала за мною весь той час?’’

Мабуть, було важко залишити Олену одну. Було видно, що вона розмовляла з багатьма аристократами, та не зводила з неї око ні на одну хвилину. Олена приховала свої думки та спокійно промовила.