Тінь Імператриці

Частина 18.

Олена відчувала нестерпну напругу. Коли уявляла собі маленьку помсту, яка буде завершена, якщо показати талант Гурельбарда, про який знала тільки вона, її охоплювала радість.

-…

Олена закотила очі та подивилася на Лібрік. Як тільки їх погляди зустрілися, вона опустила очі та проявила ознаки конфлікту, нагнітаючи атмосферу.

-Я вирішила.

Джеймс та Лібрік звернули увагу на обережний, але упертий голос.

-Сер Гурельбард, опустіть меч.

-…!

-В-ваше Високосте Принцесо!

Командир був в розгубленості, не знаючи що робити. Поряд з ним, Лібрік витріщила очі на Олену з диявольським виразом обличчя.

Лицарі, що зібралися в тренувальному таборі, також були шоковані. Гурельбард, якого вони не визнавали рівноцінним, здавалося не переконалися в тому, що його призначили, неначе виняток. Серед них шок Лоренца був біль ніж у два рази сильніше, ніж в інших. Він не міг стерти з пам’яті нещасне почуття, що його кинули, тому що Олена була переконана в добрих намірах, які він демонстрував їй впродовж останніх декількох днів.

Так це чи ні, але Олену це абсолютно не цікавило.

-Сер Гурельбард, власник твого меча вибраний. Як довго збираєшся залишатися в такому стані?

При вислові усміхненої Олени, Гурельбард запізно опустив меч нижче пупка та закрив його так, аби кінчик був звернений до землі.

Принесення присяги. Загальноприйняті стосунки та визнаний процес завершили всю церемонію.

-Ваша Високість, чи можу я поставити Вам грубе питання?

-Так, сер Джеймс.

Він набрався хоробрості. Не міг зрозуміти цю ситуацію, аби просто піти далі.

-Прошу вибачення, але тут є декілька великих лицарів, досвідчених та талановитіших, за сера Гурельбарда.

-І що?

-Я не сумніваюся в зіркості Вашої Світлості, але чи можу запитати, що в ньому побачили та чому зробили такий вибір?

Він сказав це обхідним шляхом, бо не розумів, чому вона вибрала Гурельбарда, тому потрібне було пояснення. Джеймс також уявляв почуття не обраних лицарів.