-Олено!
Олена, яка занурювала ноги в низький струмок на схилі пагорба, зупинилася, почувши своє ім'я. Хвилі, що розпливалися на поверхні води, вщухли, і образ Олени відобразився на воді.
З чого почати пояснення? Вона була молода у віддзеркаленні води. Особливо зачепляло її молоде обличчя та пухленькі щоки. У її образі таїлася свіжість бруньки, що чекає повного розквіту між дівчиною та жінкою.
Вірите чи ні, але Олена повернулася у минуле. Піднявшись на престол як Вероніка, вона повернулася у шістнадцятирічний вік перед церемонією повноліття.
Спочатку Олена не могла прийняти всі останні події. Зрада забрала все, чого вдалося досягти, видаючи себе за Вероніку. Відчуття заліза у її животі все ще залишалося. Образ спини Вероніки, яка віддалялася, наводив яскраві спогади, через які вона не могла втекти від тих днів.
Особливо, коли згадувала Йена, її серце спустошилося назавжди. Ставало душно, при думці про те, що дитині доведеться страждати наодинці без турботи рідної матері.
Чому вона мала повернутися аж на п'ять років тому? Якби Олена повернулася на рік чи три місяці назад, не була безпорадною. Вона могла б захистити Йена.
Перші десять днів вона жила як мертвець. Було непросто скоротити та визнати прірву між реальністю та минулим життям. Проте з часом, полум'я почуттів, що палало у глибині її серця, поступово темніло.
Саме так, ніде в цьому світі не було Йена.
Вони не зможуть зустрітися, навіть, якби вона обшукала весь континент. Він не народився, тому його не може існувати, вірно? Лише освідомивши цей факт, Олена змогла глибоко поховати Йена у своєму серці.
Це було важливо. Вона не могла більше залишатися в минулому, треба дивитись у теперішнє життя. Олена зрозуміла, що саме вона, в змозі вибрати майбутнє, яке чекає на неї.
-Олено!
Знову дзвінко пролунав голос чоловіка середніх років. Олена повернула голову, коли він підійшов ближче.
"Ось ти де."
"Батько..."
Олена злегка підняла підборіддя та поглянула на нього.
Барон Фредерік був джентльменом з гарно вкладеною зачіскою та окулярами. У певний момент він був визнаний адміністратором у столиці. Та невдача у бізнесі діда коштувала йому всього статку та вигнання на периферію. В даний час Фредерік був павшим дворянином, який працював адміністратором у маєтку Віконта Клода.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тінь Імператриці
Ficção Histórica-Чи могла б ти стати моєю дочкою? Олена погодилася стати фальшивою дочкою за пропозицією величного Князя Фрідріха. Вона стала королевою, народила сина від наслідного принца, та зміцнила своє положення. Одного дня, принцеса Вероніка, яку вона вважал...
