Частина 28.

19 5 0
                                    

Навіть, якби знадобилося трохи більше часу, Мей зрозуміла б, що ворог мого ворога – мій друг, й Олена дочекається від неї відповіді.

Нарешті, покоївка, що не могла зробити ніякого вибору, замість відповіді, попрощалася й вийшла з кімнати. Олена, залишившись одна, сіла на віконну раму. Вона відкрила вікно, підняла голову, й на неї світив повний місяць.

-Коли місяць зійде…

Принцеса протягнула руку й стиснула кулак, неначе стискаючи місячний світ.

-Мій ранок настає.

***

Перед головною резиденцією Величного Герцога зібралися всі слуги, аби поводити Олену до Прикордонної Академії.

-Скільки часу пройшло відколи ти повернулася… знову виявитися далеко від дому. Мені ніяково.

Величний Герцог Фрідріх ніжно обійняв Олену й відпустив. Його обличчя було повне занепокоєння з приводу того, що дочка вирушає до навчального закладу.

-Не турбуйтеся про мене й приділіть увагу собі, батьку.

Олена також грала роль дбайливої дочки, що дуже любила свого тата й поводилася так, немов в них були гарні стосунки між батьком та дитиною. Деякі покоївки теж, ніби, були засмучені й зворушені до сліз.

-Лів, я скоро повернуся.

-Я з нетерпіння буду чекати, коли Ви станете більш досвідченою Пані, Ваша Високість.

-Намагатимуся виправдати твої очікування.

Олена, попрощавшись, занурилася в першокласну карету. Пройшло зовсім небагато часу, й батіг кучера почав приводити в рух колеса.

Гуркіт, гуркіт

Карета, що повільно почала розганятися, зі стрімкою швидкістю покинула Величне герцогство. До Прикордонної Академії, розташованої на околиці столиці Імперії, було близько пари годин їзди. Олена сиділа, поклавши руку на підборіддя, й упорядковувала думки, дивлячись у вікно на панорамний вид столиці.

‘’Хочу я цього, чи ні, але побачу людей з серйозними зв’язками.’’

Першою людиною, що прийшла на розум, був Рен. Нині він вчився на факультеті фехтування в Академії, й існувала велика ймовірність того, що буде якимсь чином залучений у події. Тому, що був людиною, яка сприймала знущання з Вероніки, як задоволення від життя.

Тінь Імператриці Where stories live. Discover now