Тінь Імператриці

Розділ 4. Маски. Частина 19.

-Як гадаєш, Лів? Мені пасує?

Олена хвалилася своєю сукнею, яку одягне завтра на банкет з нагоди дня народження. Лібрік відповіла неохоче.

-…Воно занадто химерне.

-Я попросила кравця приділити цьому особливу увагу, але воно набагато красивіше, ніж уявляла.

Як і сказала Олена, мадист Люсен доставив з собою сукню, що нагадує Чумацький Шлях. Вона була усипана дорогими прикрасами, від плечей до кінчиків пальців. Результатом неможливо було стерти відчуття барвистості й водночас грубості.

-Принцесо, я думаю, тобі краще приміряти цю сукню на наступний вихід.

-Щ-що? Я в ній маю поганий вигляд, Лів?

-День народження – це благодійне свято на честь першого голови сім’ї Фрідріхів. Боюся, що ця сукня занадто химерна, аби надягати на цей банкет.

Олена готова була розплакатися, коли Лібрік облила її холодною водою.

-Що ми можемо зробити, Лів? Я дуже хочу її надіти.

Лібрік рішуче обірвала її, якби кажучи, аби більше не підіймала цю тему. Потім вона дістала просту, але елегантну сукню.

-Це попередня сукня, зшита кравцем Люсеном. Воно підходить, так що вдягни саме його.

-…

-Принцесо, не даси відповіді?

Очі Лібрік змінилися.

-Що? Так. Мені теж подобається ця сукня. Одягну її.

Олена неохоче кинула, сказавши, що так і зробить. Як це не прикро, вона не забула про те, як приміряла їх.

‘’Це, навіть, не та сукня, яку я б хотіла надіти в першу чергу.’’

Метою було зняти та позбутися від тих коштовностей, що прикрашали сукню, які не обов’язково було надягати на банкет. Якби у неї було досить грошей, аби сховатися з очей Лібріки, це було б досить.

Ганна та Лунарін – її служниці, привели до кімнати та переодягнули в іншу сукню. Вони також змінили туфлі та прикраси, аби відповідати елегантному стилю.

-Здається, ми нарешті знайшли сукню для Принцеси. Тримаю парі, що головною героїнею завтрашнього банкету будеш саме ти.

У компліменті, який не звучав щиро, Лібрік вказала на речі, які слід пам’ятати.

По-перше, берегти особисті думки наскільки це можливо.