Тінь Імператриці

Частина 10.

Олена була здивована раптовим контактом, але через деякий час Герцог Франс змахнув тильною стороною долоні.

-Я скучив за твоїм теплом, тому не витримав.

-...

-Дякую, що дозволила мені відчути, що знову зустрів свою мертву дочку.

Вона хотіла аплодувати огидній виставі Герцога Фрідріха. Як він міг так нахабно ставитися до живої Вероніки?

-Я, насправді, не піклувався про неї, тому що дбав лише про зовнішній світ. Через це, втратив дружину й дочку. Втративши своїх дорогих людей, тепер у мене немає ні влади, ні багатства.

Олена мовчки стояла, слухаючи його зізнання, в якому не було, навіть, зерна правди.

-Люба...

На тихий поклик Олена підвела очі.

-Чи станеш ти моєю дочкою?

Величний Герцог Фрідріх ласкаво говорив з Оленою, очі якої почали тремтіти.

-Живи під іменем Вероніки. Якби я міг спостерігати за незакінченим життям своєї дитини, ні про що не жалкував. Ти здатна мені допомогти? З-звичайно, якщо ти не проти!

Олена мала відверто жадати трону Імператриці.

''Я повинна виглядати, як жінка, засліплена успіхом. Шкода, але ти не до оцінюєш мене.''

В очах Величного Герцога була невидима зневага. Йому, який цінував шляхетність свого походження, мабуть, було огидно, що нікчемна дівчина була в захваті прикинутися знатною Принцесою Величного маєтку.

-Насправді, я не відчула себе чужою, відколи вперше побачила. Я буду Вашою донькою... Батьку.

Коли Олена щосили додала це слово, обличчя Герцога на кроткий час змінилося. Фрідріх був людиною, сповненої аристократичної гордості та авторитету знаті. Він образлений і принижений лише тим, що привів вульгарну жінку, яка відверто жадала місця його дочки у дворянській родині...

-Вже пізно. Тобі, мабуть, було важко сюди їхати, тож йди й відпочинь.

Коли Олена вклонилася, Лібрік опустила підборіддя, аби піти з нею. Джейн відчинила двері в дальньому кутку другого поверху, де була спальня, прикрашена високоякісними дерев'яними меблями.

-Відпочинь. Замов у неї щось, якщо знадобиться.

-Так, на добраніч, Лів.