Частина 5.

47 10 0
                                    

-Дякую за співчуття. Я не сумнівалася, що Міс знайшла спокій біля богині Геї. Просто іншим дуже важко жити без неї та відчувати цей біль.

-Ви, мабуть, були як рідні.

-Так, ми були близькі, наче сестри. Тим не менш, я намагаюся потроху поховати її у своєму серці. Мене хвилює інша людина. Її батько не змирився зі смертю своєї дочки, на протязі трьох місяців.

Баронеса Чесана проговорила з сумом в серці.

-Таким був би кожен батько. Якби це була наша Олена, ми б були такими ж.

Від слів дружини вираз обличчя Барона Фредеріка став твердішим наче не хотів, навіть, думати про це. Для батька біль від втрати дитини незрівняний з болем відрізання всіх чотирьох кінцівок.

-Той, хто сказав, що в цьому світі немає нічого, чого б Герцог не міг мати, і нічого, чого б він не міг спробувати отримати,помилився. Він сказав, що якщо б зміг побачити свою доньку хоч раз, більше нічого ніколи не просив.

-Я боюсь, що...

-Я знаю, що це бажання ніколи не здійсниться. Померлу людину неможливо повернути до життя. Я теж так думаю. Не могла в це повірити, коли почула історію про Віконта, який побачив дочку Герцога на іншому кінці континенту.

Очі Лібріки були прикуті до Олени. Це був момент, коли історія, що розповідається, нарешті досягла своєї суті.

-Олено, ви станете його дочкою?

-...!

Здивована шокуючою пропозицією, Олена не могла нічого сказати. Так було і з Баронесою Чесаною. Ніби тільки Барону Фредеріку було сказано цю новину заздалегідь, бо не було жодної реакції. Олена поклала руку на груди і відповіла, глибоко вдихнувши.

-Я не знаю. Як це сприйняти...

-Я знаю, що це несподівано,- відверто зізналася Лібрік. При цьому вона також не забула вміло підштовхнути Олену, щоб спонукати зробити вибір.

-Я знаю, але я пропоную тобі це, бо не хочу, щоб ти була наложницею і була нещасною.

-Наложницею...

Олена тихо промовила. Вираз її обличчя природно потьмарився від важких слів.

-Я незліченну кількість разів бачила, наскільки жалюгідним є кінець наложниці дворянина. Я б не хотіла, аби Міс Олена пішла тими ж стопами, що й вони.

Тінь Імператриці Where stories live. Discover now