Доле, чому?

1

"Хочу, щоб ти помер. Просто помри, тоді моїм стражданням прийде кінець"

Хлопчик йшов вечірнім парком. Йому не більше семи років. Він маленький і такий беззахисний. Чому ж він йде сам? Де його батьки? Його мама померла, а батько жахливий тиран. Хлопчик втік від нього і не знає куди йде. Він ще дитина, але надіється, що втече і виживе сам. Таких спроб втечі в нього ще не було і хто зна, може, він доб'ється свого.
Цього вечора він потрапив у руки місцевих п'яниць. Вони почали приставати до нього з питаннями типу: "де твої батьки?", "не боїшся сам ходити вночі?" "а чому ти сам?" і тд.
-Відповідай!
-Що вам треба? - злякався хлопчик.
-Не бійся нас.
-Бійся мене, - з темряви почувся чужий молодий привабливий голос.
-Ти ще хто? - запитав один.
-Нащо чіпаєте дитину?
-Ти його брат? - запитав перший.
-Ми нічого не встигли зробити, - сказав інший.
-А хотіли? Відпустіть його по хорошому.
-Хай йде, - сказав другий.
Третій підштовхнув хлопчика до того хлопця.
-Пішли, - сказав хлопець до малого.
Вони трохи пройшли.
-Куди ми?
-Я відведу тебе додому.
Хлопчик зупинився.
-Чому став? - не повертаючись, запитав хлопець.
-Я..не хочу додому.
-А я не хочу з тобою панькатись. Пішли.
-Ні. Будь ласка.
-Батько тебе б'є?
-Ні, - хлопчик опустив голову.
-Тоді що?
Хлопчик мовчав.
-Хочеш я відведу тебе в дитбудинок?
-Що?....Краще я житиму там...

***
-Це ти. Що ти тут робиш? - запитав хлопчик, побачивши хлопця біля дитбудинку.
-Я просто проходив повз.
-А я думав, що ти до мене прийшов.
-Нащо ти мені?
Хлопець повернувся і пішов.
-Мій батько..не шукає мене?
-Ти ж будеш радий, якщо він тебе залишить.
-То?
-Шукає. Не висовуйся на вулицю лишеій раз, якщо хочеш жити, - сказав хлопець.
-Він дуже злий?
-А як ти думаєш? Ти ж втік. Але в тебе не було іншого вибору.

***
Хлопець притиснув чоловіка до стіни.
-Подивимся, що тут у нас..
-Відпусти мене, будь ласка, - чоловік тремтів від страху.
-Мм..ні.
Очі хлопця загорілися червоним кольором.
-Що заа..? РЯТУЙТЕ. ДОПОМОЖІТЬ. ААА.
-Не кричи, - хлопець схопив чоловіка за горло.
З чоловіка виходив дух. В прямому сенсі. Його душа темна, як зимова ніч, наповнена різних гріхів і поганих думок. Хлопець наситився цим грішником. Нічого смачного він ще за життя не куштував. Мертве тіло чоловіка впало на землю.
Хлопець відійшов звідти. Ступивши кілька кроків, він зупинився і повернувся.
-Тату? Татуу, - до тіла кинувся маленький хлопчик. - Тату, що з тобою?
Хлопець повернувся і пішов.
-Стій! Що з моїм татом? Що ти з ним зробив? - крикнув, плачучи хлопчик.
Хлопець зупинився, але не повернувся. Йому байдуже на цю дитину. Він просто пішов.
-Ей, - хлопчик кинувся за ним.
Він схопив його за руку.
-Стій! Що з моїм батьком?
-Він мертвий.
-За що ти тааак?
-Він був жахливою людиною. Чи не так?
Хлопчик завмер. Звідки він знає?
Хлопець пішов в тінь будинків. Хлопчик побіг за ним, але там нікого не було...