_________________________________
"Мигдаль (його цвіт) — родом зі Східної Азії. Мигдаль росте на кам'янистих і щебнистих схилах на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря, надає перевагу багатим на ґрунтам. Ще за часів, коли плоди дикого мигдалю були отруйними, оскільки містили амігдалін — речовину, що має ціаніди (отруту) у своєму складі, і не було винайдено надійних непорушних обітниць, чарівники варили з них зілля, яке запускало отруту в дію, якщо умови були порушенні.
Пізніше, у ході первісного збиральництва людиною були відібрані та вирощені дерева-мутанти, плоди яких не містили отрути. Після чого цвітіння було вже безкорисним, лише в деяких зіллях досі використовуються саме горіхи. Та зараз це вже не потрібно, оскільки чарівники винайшли десятки магічних обітниць, одна з таких найвідоміша Незламна обітниця..."
________________________________
Кругла кімната з високими стінами була освітлена синіми вогнями, ледве даючи змогу розгледіти присутніх тут. По колу в центрі кімнати були розставлені крісла. Кожне відрізнялося, в залежності від статусу людини, яка сиділа в ньому. Головне правило цієї трохи незаконної спілки — не показувати свого обличчя. Тому всі сиділи в масках різних тварин. По якому принципу вони обрані знав лише лідер.
Жінка сиділа в чорній сукні, ідеально підтримуючи образ ворона, якою і була її маска. Позаду неї завжди стояло її вірне вороненя. Коли місяць вийшов у повноцінні права в небі, балачки затихли — тиша обернула присутніх у свою мантію, роблячи їх ще більш загадковими та таємничими.
— Всі ми знаємо, чому тут зібралися, — почала жінка в масці ворона. — Одного з наших вороненят піймали послідовники та утримують у своєрідній в'язниці.
— Вам вже відомо де вона. Чи не так? — помішуючи чай, ствердно сказав чоловік у масці лева.
— Авжеж відомо. Але тепер в гру ступають нові гравці, — нахилившись ближче до круглого столу, який виглядав як шахова дошка, але зі складнішим рівнем та з більшим різноманіттям фігур, чоловік в масці оленя з великими рогами переставив фігуру у вигляді високої вежі ближче до фігур чорних лицарів.
— Підтримка братерству? — запитала молода з вигляду жінка в масці орла.
— Вони заручилися підтримкою в когось незначного, але маючи достатньо сил аби ув'язнювати наших людей, — покрутивши руку з вином, ворона виставила на дошку фігуру з лордом на стільці поруч з чорними лицарями.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Посібник з гербалогії. Курси юних ботаніків
FanfictionЇї діти-рослини кращі, аніж люди. Вони її слухають, співчувають, сварять та розуміють. Якби Елеонорі Грімм дали вибір: людина, яка любитиме її все життя чи нова рідкісна квітка в теплиці - вибір буде занадто очевидний. Але продовжуватиметься це не з...