Посібник з гербалогії. Курси юних ботаніків

Розділ 12

______________

Цих теоретичних матеріалів вам, учням, має бути достатньо, аби ви приступили до практичних робіт. Повторіть матеріали з попередніх уроків та засвойте їх, не забуваючи правила безпеки. 

_______________

Літо, на відміну від теплої весни, було наповнене дощовими днями. Сіріус та Джеймс сиділи в кімнаті та знуджено спілкувалися з Римусом по зачарованому дзеркалі, який вислуховував їх ниття про погану погоду, яка все ще не заважала їм капостити чи перебувати на вулиці. Блек, на диво усіх, був тут вже тиждень, адже мати сама запропонувала йому поїхати до Поттерів. Спочатку він думав про великий та всесвітній обман, навіть звинуватив жінку, що вона злий двійник Вальбурги. Та все пройшло мирно, вона відпустила його.

Чарівниця виглядала втомленою, хворобливо блідою та слабкою. Реґулус поїхав з нею в теплі країни, аби попіклуватися за нею, щоб вона відновила сили. Сіріус же побажав їй швидко та безболісно покинути цей світ.

Містер Поттер сидів у вітальні, нарешті отримавши відпустку на тиждень. Але досі не міг розслабитися через новини в газеті. Маглонароджені пропадають, як і працівники міністерства, яких можна було потім знайти в лісі чи просто на дорозі мертвими, закатованими або і зовсім не повноцінним тілом. Місис Поттер була на кухні, нарешті порадівши, що її син та його друг, який також став їй як друга дитина, перебувають вдома, в безпеці. Вона наспівувала пісню, енергійно нарізаючи овочі для салату.

В коридорі біля вхідних дверей пролунав дзвінок телефону. Його з хвилину ніхто не підіймав.

– Любий! Будь ласка, – викрикнула жінка, намагаючись не спричинити спалення качки.

– Йду, мила, – відповів він, складаючи газету та важко підіймаючись на старі ноги. Він взяв свою простеньку тростину та дошкандибав до телефону. Як дивно не було бачити в домі чарівників винаходи маглів, Флімонт повинен був визнати, що це значно спрощувало життя.

– Містер Поттер слухає, чим можу допомогти? – представився чоловік, витягуючи свого мізинця з великим сімейним перснем.

– Добрий день, – на тому боці слухавки почувся життєрадісний хлопчачий голос. – Це Пітер.

– Доброго тобі дня, Пітере. Щось трапилося? Покликати мого сина? – запитав чарівник.