Аннель щільно зачинила двері. Обережно озирнулася на всі боки. Вона швидко пройшла в кожну кімнату, мовчки й безшумно перевіряючи їх на наявність сторонніх вух. Потім, переконавшись, що нікого немає, Аннель скрізь щільно задерла штори і повернулася до Жінки в чорному.
— Прихистіть мене на деякий час, - оголосила вона.
Господиня будинку подивилася на неї через плече, потім назад на природу за вікном.
— Спочатку ти з'являєшся в моєму домі, погоджуєшся працювати на мене, і потім просто збігаєш. А зараз, ти нахабно і зухвало заявляєшся в мій дім і просиш про таке?
Голос жінки був таким самим спокійним. Але Акантсі здалося, що в ньому проскочили нотки не те фиркання, не те сміху.
Аннель стояла на своєму, не здригнувшись:
— Немає нічого зухвалого в тому, щоб шукати притулку від світу, який прагне знищити тебе, і немає нічого зухвалого в тому, щоб шукати захисту перед лицем небезпеки. Що стосується мого раптового від'їзду, то в мене була причина, яку я поки що не можу розкрити. Мені шкода, якщо це завдало Вам незручностей, але я мусила захистити себе.
Аннель зняла каптур і попрямувала до господині, щоб вона знала, з ким розмовляє та з ким має справу. Й розуміла відсоток свого ризику, якщо прихистить.
Аннель здавалося, що Жінка в чорному добра людина, хоча й любить потягнути час, лоскочучи нерви.
Зовні небо було ясним і щебетали птахи. Сонячні промені змушували води річки поблискувати.
— Ти втекла, щоб захистити себе. А зараз з'являєшся з тієї ж причини. Щось тут не так, Аннель Акантхо.
Аннель зупинилася, так і не дійшовши до господині. Потім вона відчула крижаний подих страху.
— Я знаю, хто ти, Аннель, - холодно сказала жінка, кинувши через плече: — Злодійка. Простолюдинка. Мабуть, і вбивця?
— На моїх руках немає чужої крові, - заперечила Аннель.
А всередині неї вирували серце й совість. Ноги трохи підкосило. Так, крові не було. Але вбивство...
— Ти не одна з Незрячих Перев'язей, - продовжувала господиня. — Ти не проста сільська дівчина, і навіть не королівської крові. І я знаю, чому тобі потрібно зараз укриття. Але чому в мене? На континенті є безліч королівств і поселень, де тебе прихистять не гірше, ніж я. І все ж ти обрала мій дім. Мені вважати це за честь, крадійко?
ВИ ЧИТАЄТЕ
Під покровом ночі
FantasyВона була вихована для злодійств і омани. З раннього дитинства вона змушена була виживати у світі злочинів, навчаючись мистецтву крадіжки вже з тринадцяти років. Її навички швидко привернули увагу підпільного світу. Її ім'я викликає страх і трепет н...
