Чорна смуга з'явилася на білому папері.
— Подай нове перо, - попросив Рістор.
Аннель глянула на стіл, повз який пройшла. Потім повернулася і подала йому свіже перо, притискаючи стопку книжок до своїх грудей.
Рістор кивнув із вдячність і накреслив поруч коло.
— Що за книжки?
— Просто додаткова інформація, - відмахнулася Аннель.
Стопка з гуркотом опинилася на столі. Аннель змахнула багаторічний пил із книжок, зморщивши ніс.
Відкривши рукописи, вона почала їх переглядати. Учорашній манускрипт лежав поруч із ними. Відкритий.
Він надихнув Аннель не здаватися і продовжувати свій шлях. Шукати інформацію про прокляття і про Екакі. Рістор же почав створювати креслення захисного амулета.
Перегорнувши одну книжку, Аннель переходила до наступної, переглядаючи картинки. Так вона перегортала сторінки, занурюючись у світи, створені пам'яттю і знаннями автора. Вона подорожувала часом і простором, знайомилася з новою, непотрібною інформацією. Аннель захоплювалася читанням, і кожна сторінка, кожен рядок був для неї зануренням назад. Коли вона закінчувала одну книжку, її знаходила наступна історія. І щоразу, закінчуючи читати, Аннель залишалася зі змішаними почуттями до автора за те, що він подарував їй можливість піти в інший світ і насолодитися кожним словом. І також забрав дорогоцінний час.
Кілька годин вона витратила даремно, бігаючи за інформацією.
Торб'єрґ показав їй заготовку креслення амулета, який неодноразово змінюватиметься.
— Чарівно, - з усмішкою на обличчі відповіла Аннель, закриваючи третій том «Зеленої стіни: вони серед нас».
Вона не помітила усмішку у відповідь, що прикрасила обличчя Рістора.
Аннель встала поруч із Торб'єрґом, позичила в нього білий аркуш, флакон із чорнилом і перо, беручись до створення свого креслення.
Акантха сама того не усвідомлюючи, почала покусувати свої губи й жмуритися, час від часу бурмочучи компліменти у свій бік.
Рістора це забавляло. Її похмурий погляд із дитячою радістю. От тільки вона креслила не те, що він.
— Що це?
Торб'єрґ схилив голову набік. Аннель подивилася на нього здивовано. Підняла брови і пройшлася кінчиком пера по губах.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Під покровом ночі
FantasyВона була вихована для злодійств і омани. З раннього дитинства вона змушена була виживати у світі злочинів, навчаючись мистецтву крадіжки вже з тринадцяти років. Її навички швидко привернули увагу підпільного світу. Її ім'я викликає страх і трепет н...
