Розділ 25

13 2 0
                                    

Вона поспішала.

Перестрибувала через сходинки. Піт струменів по спині. Серце калатало, як не в собі.

Потім Аннель торкнулася металевої ручки, відчиняючи двері.

Чужі очі тут же подивилися на неї крізь чорну вуаль. Вона зачинила двері.

У кімнаті перебував ще один гість. Аннель стиснула губи в тонку смужку, спопеляючи Рістора поглядом, але звертаючись до господині:

— Ви кликали.

— Кликала, - коротко сказала Жінка в чорному, потягуючи чай. — Це стосується твоєї посади.

Аннель затамувала подих. Невже її збираються виперти з садиби?

— Я слухаю, пані, - ледь чутно прошепотіла Аннель.

Жінка в чорному відійшла від вікна і попрямувала до дивана.

Передпліччя Аннель знову почало свербіти.

— Я бачу, зілля Ілітеї тобі не дуже-то й допомагають.

— Не хвилюйтеся, пані. Скоро все мине, запевняю Вас.

Аннель намагалася не дивитися на Рістора.

— Раз вже ти так кажеш, - протягнула господиня, сідаючи на диван і схрещуючи ноги. — Останнім часом ти робиш свою роботу побіжно й неакуратно. Через це витрачається багато продуктів, яких у нас і так не нескінченні ріки.

Її точно викинуть на вулицю.

— Ми можемо поговорити наодинці? - запитала Аннель.

— Ні. Я хочу почути пояснення.

— Ілітея вчить мене всього, чого може. Я теж намагаюся докладати власних зусиль, але кожному потрібна різна кількість часу для навчання. На жаль, я одна з тих, хто довго навчається.

— Так мені тебе вигнати? - у лоб поставила запитання Жінка в чорному, не звертаючи уваги на те, що в кімнаті є сторонні вуха.

Рістор продовжував стояти мовчки, як пень. Господиня стала постукувати нігтями по чашці.

— Я постараюся докласти більше зусиль, - відповіла Аннель, схиливши голову.

Зуби її заскрипіли. Вона тут лише два тижні, а вже може втратити свій притулок.

— Цій новині вже кілька днів. І результатів, як таких, я не бачу.

Аннель на мить прикрила очі, як і раніше не піднімаючи голови. Вона була майже біля цілі. Який вигляд має кришталева квітка, вона вже знала. Залишалося тільки виготовити її. А тут боги ставлять їй палиці в колеса.

Під покровом ночіWhere stories live. Discover now