Далекі Мандрівники

Том 2. Глава 47. Марионетки

Дякую, кожному за активність, мені дуже приємно, сподіваюся, шо все подобається. І до речі хочу нагадати про тг канал там дуже багато цікавого

Пітон, що витягнувся на повний зріст, був навіть вищим, ніж Чжоу Цзишу. З відкритою пащею тварюка рвонула вперед, маючи намір впитися чоловікові в горло. Чжоу Цзишу ухилився, у розвороті відштовхнув Чжан Ченліна вбік і рубанув мечем по загривку істоти.

Коли клинок зіткнувся зі зміїною шкурою, посипалися іскри, але на шкірі пітона не залишилося й подряпини. Різкий помах хвоста майже зачепив плече Чжоу Цзишу, що промайнув повз, - якби той не встиг пригнутися, його шию було б зламано одним цим ударом. Зміїний хвіст опустився на землю з гучним брязкотом, зметнувши хмару пилу і дрібної кам'яної крихти.

Чжоу Цзишу обережно відступив на три кроки. Він знав, якби в його руці був не Байї, а будь-який інший меч, той би розлетівся на шматки. Щось було не так. Раптово в голові промайнуло усвідомлення: паща гігантського пітона нічим не пахла! Такі рептилії поїдають жертв із тельбухами, чому тоді він не відчув запаху гнильного смороду?

Чжан Ченлін, що згорнувся в кутку калачиком, уважно спостерігав за тим, що відбувається, витягнувши шию, і раптом вигукнув:

- Шифу! Це підробка!

Почувши дзвінкий вигук, величезна змія насторожилася, вигнула шию і з шипінням повернулася в бік хлопчика. Усе було б гаразд, якби той обмежився одним лише зойком. Однак дурний Чжан Ченлін розгубив весь страх. Він підскочив, не забувши обтрусити зад від пилу, і вказав на пітона, чий хижий вигляд демонстрував повну готовність проковтнути миготливого чоловічка:

- Шифу! Поглянь, ця змія схожа на справжню, але... - не встиг хлопчисько договорити, як пітон кинувся прямо на нього.

Якщо раніше Чжан Ченлін перебував у панічному жаху, то тепер у нього від полегшення запаморочилося в голові і зникла вся обережність: раз змія штучна, то і людей вона не їсть, і небезпеки ніякої не становить! Чжоу Цзишу не знав, що й відповісти на це. Чи суттєва насправді різниця між тим, щоб просто стати мішком з перемеленими на фарш нутрощами, і тим, щоб стати таким самим мішком, тільки проковтнутим і пізніше перевареним? У будь-якому разі, він не міг просто стояти і дивитися, як дрібний паршивець ось-ось розлучиться з життям. Чжоу Цзишу відштовхнувся від підлоги, злетів у повітря, розкинув руки, як орлині крила, і боковим ударом по щелепі змусив змію змінити напрямок.