Далекі Мандрівники

Том 2. Глава 51. Давні дні.

Друзі, в менеив тг каналі є бот для спілкування, хто хоче поговорити, то мені нудно 

 - У ті часи Жун Сюань, я і ще кілька приятелів по молодості років вважали себе рідкісними обдаруваннями. Як птахи одного польоту, ми частенько випивали разом і ділилися вміннями. Жун Сюань уже тоді перевершував усіх майстерністю і безпомилковим чуттям. Якось після чергової пиятики він раптом вдарився у філософію: хіба не прикро прожити тихе безвісне життя, не зробивши нічого великого?

Лун Цюе вимовляв слова дуже повільно і часто замовкав. Або він зовсім ослаб, або йому важко було згадувати подробиці далекого минулого. Е Байї зберігав незворушність, але Вень Кесін притих і слухав з жадібною увагою.

- Жун Сюань говорив, що світ бойових мистецтв великий і невичерпний, але вищі техніки всіх великих шкіл цзянху мають сильні та слабкі сторони. Раз на десять, а то й на сто років, знаходиться геній, здатний заснувати новий клан і стати прославленим майстром свого покоління. Так були створені Хуашань, Куншань, Цаньшань і багато інших шкіл. Але наступники видатних талантів, як правило, нічим не примітні. Вони лише бездумно повторюють прийоми своїх учителів. Через те, що кожне нове покоління програє попередньому, школи занепадають і вимирають. При цьому великі ордени носяться зі своєю спадщиною як із писаною торбою. Просто з небажання ділитися. Будь-яке досягнення в галузі кунг-фу негайно ховають на дно скрині, подалі від чужих очей. За довгі роки було втрачено незліченну кількість унікальних умінь і божественних технік. Сама ідея "шкіл" здавалася Жун Сюаню дурною...

Тут Е Байї презирливо фиркнув.

- Я зараз слухаю свої ж ідеї, - заявив він. - Цей негідник тільки й міг, що повторювати слово в слово! Скажу не дивлячись: усі вихідці з так званих "шкіл", які вважали себе особливо обдарованими, і виїденого яйця не варті. Ці нездари знали лише те, що їм дали. І практикували лише те, чого їх навчили. Точнісінько як мавпи у вуличних балаганах! "Божественні" бойові техніки були ж створені людьми, чи я щось плутаю? Можна зламати собі шию в боротьбі за чужі таємниці. Можна прикриватися чужими цитатами і поклонятися їм як великій мудрості. Але тільки якщо вірити, що в тих, хто все це придумав, було по дві голови. Або за браку своєї голови на плечах.

Чжоу Цзишу мимоволі посміхнувся, і Е Байї тут же блиснув очима в його бік.

- Ти-то чому радієш? Очевидно, що Цинь Хуайчжан, це ходяче непорозуміння, не зміг наставити тебе на істинний шлях.