Безумець і його проблеми. Том 1

Розділ 14: Полювання на мисливця

В тісному кабінеті було накурено. Пошарпані папки збирались вежами на столі. Рейхольм відкрив вікно, щоб випустити дим, бо вже ставало важко дихати. В поліції Сорон-Селена вільно дозволялось куріння. Все через Полі-лейтенанта планети Ронана Фехіна. Цей чоловік вважав, що сигаретний дим дозволяв коронерам краще мислити, а форсерам мати більшу концентрацію.

Рейхольм перевірив інформацію щодо Прайм Вікторії 2908 в архіві та запевнився, що на ній їздив той самий вбивця. Минулого місяця в місті Реактит її бачили неподалік від чергової жертви. Місцева поліція тоді так і не передала дані про тіло та дизельмашину відділку Кордону. І це було дуже дивно, бо справа відома і мала широкий розголос в регіоні.

Судячи по зім'ятому стану візитки Хевгара, вона випала в салоні випадково. Можливо він навіть сам забув, що носив її з собою та втратив. Дика необічність. Хоча це були лише непрямі докази. Рейхольм поки не міг просто взяти і заарештувати його.

Двері відчинились. В кабінет зайшов низький, але широкий чоловік із сивими вусами. Це був комісар Астахо Редіґан, начальник Рейхольма. Він впевнено підійшов до свого підлеглого та поклав руки на стіл. По ньому було видно, що він незадоволений розслідуванням коронера.

- Як поживається? Як розслідування? Все нормально?

Цей штурм питаннями був різким та неприємним. Рейхольм звик до такого ставлення, але цього разу було все якось не так. Голос Астахо був нахабніше, ніж зазвичай.

- У мене є деякі підозри, - відповів Рейхольм. - Я відчуваю, що натрапив на слід.

- Забудь про нього. Це глуха справа.

- Ви про що?

- Не веди себе, як ідіот. Я знаю, на який слід ти натрапив. Ти зайшов в дуже небезпечну зону. Поліції тут не місце.

Рейхольм обурено розвів руками.

- Якщо Хевгар Ромін і є вбивцею, то я повинен відправити його за ґрати.

Невдоволений погляд Астахо почав гуляти по столу. Він хутко пробігався по всіх предметах. Робив вигляд, наче щось шукає. Раптово рука схопилась за одну із кількох куп з папками, та перевернула її зі столу. Документи розсипались по підлозі.

- В тебе тут неприбрано, - сказав суворо Астахо. - Я не потерплю, щоб ти, омніарська свиня, вів себе як паскуда. Може у вас там і було прийнято жити, як на смітнику, але в нас тут цінується порядок.