Безумець і його проблеми. Том 1

Розділ 1: Незручне життя

Акт 1.

Потік вуглекислого газу прямував із легень до носа, а потім назовні, виходячи з тіла частками мокроти. Перед очима Біті Брейкера була пітьма. Його погляд впирався в чорну стінку повік. Він намагався зібрати в голові максимально ефективний набір слів, які вже через двадцять секунд повинні були вислизнути з його вуст у натовп.

Біті підіймався по сходах на сцену. Він був зібраний. Ніщо не могло похитнути його впевненість. Сьогодні був ювілей компанії "Еко-транс", що займалась перевозками провізії між планетами системи Селена. В честь такої нагоди, керівництво зібрало всіх робітників у просторому залі, а Біті якраз випала нагода сказати промову.

Мікрофон наблизився до його губ. Чергова порція вуглекислого газу вийшла із ніздрів та розбилась об звукову полімерну мембрану. Динаміки тихо зашелестіли від невеликої хвилі випущеного повітря.

- Ох, всім привіт, - посміхнувся Біті. - Чесно кажучи, я не дуже люблю подібний пафос. Всі ці костюми, дорогий алкоголь, найняті актори... в моїх очах це трохи надмірна бравада.

Глядачі переглянулись. Реакція була неоднозначною, бо багато хто з присутніх оплатив цей захід зі своєї кишені, але Біті прекрасно знав, що робить.

- Але я люблю вас, мої друзі, і гадаю, що всі ми прекрасні навіть у звичайні дні. Коли ми вдягнені в затягані сорочки, коли піт стікає по лобі від циркуляторного розпікання нашої зірки, коли руки опускаються від втоми, коли все не так добре, як хотілось. Навіть в такі моменти, я радий, що ви є в моєму житті. І нам не обов'язково потрібно збирати феєричне шоу, щоб довести це собі.

Біті відкашлявся у кулачок та продовжив:

- Я працюю в нашій компанії вже дванадцять років і, - він посміхнувся, - ще ніколи не пошкодував, що прийшов сюди. Сьогодні чудовий день, яскрава дата, і я радий, що ми досі разом. Вітаю з ювілеєм. Всього найкращого.

Звукова хвиля здійнялась із зали та полетіла в напрямку Біті Брейкера. Коли вона торкнулась вух, він усвідомив, що чує оплески. Навколо було доволі темно, але гучний ляскіт людських долонь освітлював для нього все. Імпровізація вдалась, Біті не готувався до промови, але він виходив так майже кожен рік, тому досвід у таких справах в нього був об'ємний.

Через півгодини Біті вже стояв серед бенкетної зали з келихом в руках. Трикратно дистильований сидр із сусідньої планети Бойджі-Селена мав синюватий відтінок та світився в темноті через люмінесцентні молекули. Біті любив його кислуватий смак, але випивав такі напої лише на свята. Зазвичай, він любив щось більш міцніше.