Безумець і його проблеми. Том 1

Розділ 25: Така чиста правда

Пальці постукували по столу. Похмурий суворий погляд пробігався по рядках тексту. Сивий чоловік погладив свої вуса, розглядаючи результати захисту диплому Мері Занарі. Поруч з ним сиділи ще дві людини. Це представники деканату. Вони збирались винести свій чесний вердикт.

- На двадцять дев'ятій сторінці, - почав чоловік, - секретарка комітету написала, що у вас є три помилки в розділі про епістолярний аналіз.

Мері сильно хвилювалась. Безкінечний тривожний шум вітром проносився в голові. Потрібно було відповісти, але вона боялась, що буде сильно тремтіти голос.

- Я просто провела оформлення таблиці в зворотному порядку, - крізь силу пояснила вона. - Заплуталась.

- На останньому курсі всі студенти повинні точно знати, як оформляються таблиці формата LNC-20. В них не може бути альтернативних форм чи зворотних порядків.

- Я про це пам'ятаю, я помилилась випадково.

Представники переглянулись. Вусатий чоловік схилився над вухом повної жінки та щось їй прошепотів. Вона так само прошепотіла йому щось у відповідь. Виглядали наче нудьгуючі підлітки, яких змушували займатись неприємною роботою. Мері занепокоєно за ними спостерігала.

- Добре, - раптово посміхнувся чоловік, - ось ваш диплом. Дякую за навчання в нашому закладі.

Блискучий ламінований диплом протягнувся вперед. Мері не могла повірити, що це нарешті сталось. Її довгий тернистий шлях, тяжке дитинство, проблеми переїзду - все це зробило з неї ту, ким вона стала. Вона змінилась, перебудувала все своє життя. Принаймні, Мері так вважала та сподівалась на це.

***

Стан Клаори Торент був врівноваженим. Компанія була на грані закриття навіть попри всі її останні успіхи. Через чотири дні Торон-Транс збирались подати позив у індустріально-корпоративний суд. Цей момент міг стати вищою точкою у протистоянні і вирішити нарешті долю Еко-транс. Один лише Біті відчував себе спокійно, навіть радісно.

Виглядаючи із кабінету, Клаора не могла зрозуміти, чому він саме так себе вів. Лише здогадувалась, що той наступив на якийсь слід. Вона довіряла йому, він був її найкращим робітником. Лише один невдалий і недоречний, як їй здавалось, поцілунок псував їх бездоганні стосунки керівника-підлеглого.