Аліна
«Євген наближається і притискає мене до стіни. Я озираюся: його темний кабінет, але тут бракує меблів. Просто порожнє приміщення. Лише ми.
Удвох.
—Яка ж ти солоденька... — пристрасно шепоче він і цілує мене в шию. Мені не до снаги вимовити бодай щось — тіло паралізує. А у грудях буря — я налякана до смерті. Я зомлію зараз, якщо він не зупиниться.
Він спускається нижче і рве мій светр. Тканина тріщить і ріже вуха. В якийсь момент я хапаю його за спину і дряпаю її своїми нігтями. Євген шипить голосніше, та все ще продовжує мене цілувати.
А потім кусає за груди. Я вигукую. Плачу. Не стримую сліз.
І раптом...
Він відкидається назад, я падаю на підлогу. Тепер моя душа вирує інакше. Я здивована. Що відбувається?
Повертаю голову і бачу, як дві постаті згинаються і утворюють клубок. Євген із кимось бʼється. Вдивляюся, помічаю чорне волосся і розгнівані карі очі.
Євген бʼється з Данилом. Той, кого я ненавиджу, хоче натвокти обличчя тому, кого я люблю.
Я хочу піднятися і вдіяти щось — дати Євгену по голові, закричати. Та в якийсь момент все припиняється.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Хімія наших життів
Любовные романыАліна: Я зв'язалася не з тою людиною і винна йому немало грошей. В момент, коли все мало скінчитись, я знову маю шукати нову суму. Мене переслідують його люди. Вдень вони не лякають, та вночі емоції дають собі свободу у вигляді нічних кошмарів.Та ос...
