15. Почуття безпеки і хімія в серці — речі, які я розучилась відчувати, та все одно відчула знову
Аліна
«Обличчя Євгена мариться мені з усіх сторін. Та його самого немає. Я не знаю, що думати.
Це не ті сни, які зʼявляються в мене щоночі. Це дещо інше. А що саме, я не зба...
Мелодія. Чую мелодію.
Ніжна, ласкава. Вона влітає в мої кінцівки і змушує мене закружляти. Ці рухи спершу застають зненацька, потім наповнюють спокоєм і гармонією. Більше немає нічого, тільки я і музика.
Всі думки про Євгена зникають, на душі радісно.
Я прислухаюсь.
Фортепіано.
Клавіші фортепіано.
«Місячна соната».
Це прекрасно.
Музика розливається моїм тілом. Світу не існує...»
Свідомість повернулась до реальності. Та очі мої ще були заплющені. Здалеку чулися звуки метушні і шум води із ванної кімнати. А також...
Стривайте-но! Не зрозуміла...
Обличчя мокре. Особливо щоки.
І дивний запах.
—МАВ!
Мій ніс відчув чиюсь мʼяку шерсть, і я вмить прокинулась у ліжку. Очі застали малу темну тінь. Десь здалеку — певно з коридору — долинало світло, тому мені вдалося розгледіти малу котячу мордочку. І тут я не на жарт здивувалась. Оглянула кімнату.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Хімія наших життів
RomanceАліна: Я зв'язалася не з тою людиною і винна йому немало грошей. В момент, коли все мало скінчитись, я знову маю шукати нову суму. Мене переслідують його люди. Вдень вони не лякають, та вночі емоції дають собі свободу у вигляді нічних кошмарів.Та ос...
