Данило
Стефанія, немов на зло мені, знову прибирала мої папери і носилася з медичними картами, мов та прибиральниця. Ясна річ, ця метушня абсолютно не входила в список її обовʼязків.
Мене дратувала її присутність тут і зараз. В мою обідню перерву.
Яка настала чи не занадто швидко. Цей день пролетить в одну мить, закладаюсь.
—Стефаніє, ти вільна.
Я це повторив, мабуть, вже тричі. Але марно. Вона все одно бігала по кабінету, намагаючись якось привернути до себе увагу. Не сумніваюся, вона здібна і сумлінна, але інколи такий прояв своїх якостей переходить усі межі.
—Я ще трохи...
—Ні. Ти зараз підеш.
Мій голос звучав твердо, немов камінь. Я не міг цього терпіти. Не тепер, коли в мене є дівчина, яку я люблю. І Стефанія прекрасно про це знала.
Та навіть попри це намагалася знайти якісь приховані стежки до мого серця. Я ніколи її не зрозумію: вона бачить, що я не цікавлюсь нею як дівчиною, та все одно наполягає на своєму і намагається проводити ще більше часу зі мною.
—Йди. Зараз.
Вона завмерла, насупилась. Але таки вийшла геть, кинувши на мене зловісний погляд. Схоже, щойно вона мене зненавиділа.
Якось навіть стало легше.
***
—Вороненя!
Я не чекав, що Дарка ось так застане мене коло рецепції, та вона це зробила.
—Я ж казала, що він озветься, — сказала вона до чоловіка, що стояв поряд. На мить я зашарівся, бо ніяк не очікував побачити світле пшеничне волосся та проникливі зелені очі. Які я, ясна річ, бачив.
—Назар? — вихопилось у мене з ноткою подиву. Він усміхнувся мені і простягнув руку для привітання. Хай там як я був здивований, але бачити цього чоловіка мені було більш ніж приємно.
—Привіт, Даниле. Ти зараз вільний?
В цей момент Дарка мене обійняла, попрощалась із Назаром і побігла вглиб коридору, до свого кабінету.
—У Вас щось термінове? — поцікавився я у чоловіка. Він стиснув губи і кивнув. — Це стосується Вашого...
—Ні. В мене все гаразд.
Його голос в момент став серйозним.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Хімія наших життів
RomanceАліна: Я зв'язалася не з тою людиною і винна йому немало грошей. В момент, коли все мало скінчитись, я знову маю шукати нову суму. Мене переслідують його люди. Вдень вони не лякають, та вночі емоції дають собі свободу у вигляді нічних кошмарів.Та ос...