8. Я шукаю спокою і нічого більше. Чи спокій знайшовся і тепер переслідує мене?

20 6 2
                                    

8. Я шукаю спокою і нічого більше. Чи спокій сам знайшовся і тепер переслідує мене?

Аліна

Я розплющила очі і витерла об ковдру спітнілі долоні. Хоч і перед сном я думала про Данила, снився мені Євген. Він і всі його дії, що він виконував зі мною. Як я кричала, як він закривав мені рота своїми губами, його удари по моєму тілу.

Голова запаморочилась, мене ледь не знудило.

Завʼязуй, Аліно. Завʼязуй.

Тобі потрібно бути сьогодні в формі.

Я глянула за вікно. Чому так темно? Зазирнула в смартфон, аби подивитися час. Сьома ранку. Голова в німому шоці впала на подушку. Боже, коли я востаннє прокидалася так рано? Знову точно не засну, і лежати так теж нудно.

Я бува вже встала, як раптом смартфон забринів прямо в руці. На екрані висвітились знайомий номер і імʼя.

Ніна.

Я із великою радістю відповіла. Сестра повідомила мені, що з нею все добре, і попросила привезти їй змінний одяг і чогось поїсти. Я нашвидкуруч зібралася і вибігла із квартири, аби поскоріше встигнути на маршрутку. Мені це вдалося.

***

—Ніна!

Я стрімголов влетіла в палату і накинулась на плечі сестрі. В очах стали сльози, хоча я навіть збагнути не могла, чому зараз заплачу. Із сестрою все добре, ми тут разом, чи це не подарунок долі?

—Злізь з мене, мамцю! Задушиш!

Я відпустила Ніну, перед цим розтягнувши усмішку на всі свої тридцять два.

—Ти довго вже не спиш? — поцікавилась я.

—Я всю ніч не спала, виспалась під наркозом. Мене прооперували ввечері, я прокинулась десь опівночі і відтоді не лягала. Довелося сидіти всю ніч в планшеті і готувати нові проєкти. Чимось же ж треба себе зайняти.

—Ти повідомила маму, де ти зараз?

Губи Ніни стислись. Я почула скрегіт її зубів.

—Я їй ще нічого не казала. І не сильно хочу. Пообіцяй, що теж не скажеш. Я хочу сама, коли буду готова.

—Ти ж знаєш: я як риба.

Ніна всміхнулась і розкинула руки. Я, також усміхнувшись, лягла до неї в обійми.

Як тільки нам випадала нагода, ми любили просто ось так лягати і обійматися. Нам було тепло і добре вдвох. І жодна Ельвіра не могла цьому зарадити. Від однієї лише згадки цього імені мене мутило.

Хімія наших життівWhere stories live. Discover now