Дихай для Мене

Розділ 36

Ітан

Разом із запрошенням на вечірку на мій телефон приходить сповіщення про місцезнаходження Раяна. Червона миготлива точка застигла за знайомою мені адресою. Тією, яку я вважав своїм домом півжиття. Дивовижно, як стрімко й безповоротно все може змінитися і зруйнуватися лише за кілька хвилин. Той, кому ти довіряв більше за всіх, стає причиною сліз і страху тієї, кого ти любиш понад усе.

Я підводжуся на ноги й повільно підходжу до Айві. Її погляд зустрічається з моїм, і я затамовую подих від кількості страху й паніки в глибині карих очей. Її руки так сильно впиваються в корпус телефона, ніби це єдине, що може утримати її в цьому світі. Мені здається, ще трохи — і білі тонкі пальці зламаються.

Я ненавиджу саму думку про те, що впевнена й зухвала версія дівчини, яка дражнила мене всього десять хвилин тому, повністю руйнується і перетворюється на перелякану та мовчазну. Так, чорт забирай, не повинно бути. Ніхто не має права гасити її життєвий вогонь і блиск в очах. Навіть мій колись найкращий друг.

Все моє тіло спалахує від ярості й захисту, які я відчуваю дедалі частіше. Я різко притягаю її до себе. Господи, вона вся тремтить.

На мить Айві завмирає, а потім обвиває мене руками за талію й притискається щокою до моїх оголених грудей. Її тихе дихання зривається судомними схлипами, ніби їй бракує повітря, і я заспокійливо проводжу рукою вздовж її спини.

– Ти нікуди не підеш, – впевнено кажу через кілька хвилин, коли вона трохи заспокоюється, але досі ховає обличчя на моїх грудях.

Її руки розмикаються, і я вже готуюсь до конфронтації з її впертістю, коли вона різко відсторонюється. Втрата її тепла викликає у мені хвилю розчарування й протесту, але я все ж дозволяю їй відійти.

– Це не обговорюється. Я не буду ховатися, коли нарешті маю можливість поговорити з ним, – у її тихому голосі знову з'являється іскра люті.

Загадка, яку я ніяк не можу розгадати, як би не намагався весь цей час, знову займає мої думки, і я хмурюся. Якого біса Раян хоче від неї? Чому він так одержимий ідеєю зробити їй боляче? Має бути щось, чого я не бачу, чого не можу осягнути, і це збіса дратує мене.

Я борюся з собою і з бажанням закрити Айві в квартирі, на яке не маю жодного права, коли тихо кажу: