мамо, або історія від духа...

45 розділ

Час проведений разом з Міккі для Марі був на вагу золота. Тепер вони бачились все рідше і рідше, адже хлопчик все більше часу проводив з прийомними батьками. Інколи його привозили ввечері, і друзі мали 2-3 години, щоб побути разом, а інколи він залишався у тих людей на ніч, тоді Марі була сама, все, що її рятувало це непосидюча краща подруга- Нора.

Сьогодні Міккі приїхав в дитбудинок о 7, тому вони одразу ж побігли на дах. Їм було про що поговорити.
- Тобі там добре?- запитала дівчинка, після хвилини мовчання.
- Напевно, я ще ніколи не отримував стільки уваги і турботи. Можна сказати, мені пощастило, у мому віці практично не усиновлюють.
- А ти їх любиш?
- Не знаю мені з ними цікаво, а ще мені дуже шкода тітку Олю.
- Чому?
- Це довга історія....
- Може розкажеш?
- Якщо тільки ти нікому!?
- Ти ж знаєш, я вмію берегти таємниці.
- Вибач....Тай нема, що розказувати....я багато не знаю...але у неї померла старша донька. Точніше не так, колись у неї була зовсім інша сім'я: інший чоловік і дві маленьких донечки. Але коли старшій було 6 у неї виявили невиліковно хворобу, вони зробили їй операцію, але здається Ганнусі, це не допомогло, вона померла через три місяці після того. Меншій Марті, тоді було майже три. В такому віці діти не дуже розуміють, що таке горе. Вона як і всі діти гралася, веселилася і сміялася. Тітці Олі тоді було важко вона хотіла померти, щоб бути поруч з Ганнусею, вона дивилась на меншу доньку і все більше і більше її запитувала:як можна веселитися і радіти, коли твоя сестра померла. Врешті-решт вона взяла Мартусю і віднесла в дитбудинок, щей потай від чоловіка. Коли ввечері він прийшов додому і не побачив дівчинки, вони дуже посварились, він забрав малу з відти і розлучився з тіткою Олею.Її чоловіку теж було важко, але він довів, що зможе виховати доньку сам, купив квартиру, переїхав в інше місце, там знайшов роботу...
- А що тітка Оля?
- У неї був психічний зрив.Вона лікувалася, зараз абсолютно здорова, але її колишній чоловік надає їй бачились з донькою, Марта й сама не хоче, хоч дівчинка нічого не пам'ятає, не може пробачити матері.
- Але ж тоді вона була в такому стані... А цей чоловік, що поруч з нею?
- Він дуже хороший, вони разом вже 10 років, але дітей у них вже ніколи не буде...рідних.
- Чому?
- Бо Дядько Олег не може мати дітей, а тітка Оля після того випадку....
- А скільки зараз Марті?
-Я точно не знаю, але вона точно старша за мене. Мабуть, 14-15.
- А звідки ти про це все дізнався?
- Ну вони не хочуть від мене нічого приховувати, коли вже точно стало зрозуміло, що я буду жити з ними, вони мені все розказали.
- Прямо все?
- Ні, що у тітки Олі є донечка, що вона живе не з нею, що її старша донька померла, що вона розлучилася, що дядько Степан не може мати дітей. Вони вважають, що я дорослий і маю знати про них правду, все-таки я їхній син.
- Прикро, що Марта не хоче з нею бачились, твоя прийомна мама ні в чому не винна....
- А знаєш, я зараз хочу лише дві речі.
- Які?
- Хочу стати їм справжнім сином. А ще в майбутньому знайти ту Марту і дати по шиї.
- У тебе все вийде...
- А ні я хочу, ще дещо.
- Що саме?
- Хочу завжди бути поруч з тобою.
- Але ж це не реально. Ти будеш за тисячі кілометрів від мене.
- Ти завжди будеш в моєму серці, тож...
- Так, а ще ти будеш навідувались до мене.
- А коли нам стукне 18,ти станеш моєю дружиною.
- Міккі, ти серйозно? Тобі ще й десяти немає.
- А я все-одно в це вірю.
...
- Знаєш, Міккі після завтра їде, і що зі мною буде....
- Ти чого? Я думала ти до цього готова, і рада за нього.
- Норо, але ж ви усі дружили зі мною тільки заради нього. Він був найкрутішим хлопцем, а я? Міккі весь час був зі мною, то ви й...
- Марі! Ти серйозно так думаєш? Знаєш, я дружила з ним і до того, тож...твоя поява взагалі нічого не змінила.
- То ти не перестанеш зі мною спілкуватися?
- Вже не знаю. Після того, що я про себе почула від тебе!
- Вибач. Принаймні у мене залишиться одна справжня,я подруга. Я не буду самотня Правда?
- Я боюсь тобі сказати, але всі інші дружили і дружать з тобою, теж не через нього. Нічого не зміниться, тільки якщо ти це ще комусь бовкнеш, боюсь тебе вже ніхто не врятує
- Дякую,Норочко, ти найкраща в світі.
- Я знаю.
Вони обійнялися. Все-таки як добре мати на світі хоча б одну справжню подругу, яка завжди підтримає.