Глава 2

1.7K 53 7
                                    

Як раптом хтось поклав свою руку на моє плече. Я обернулася. Побачила.... свого хлопця.

Переді мною стояв Костя. Він тримав в руках бокал вина, простягнув мені.

-Ось тримай, - сказав він.

-Ем, я не п'ю. Костя ти мене налякав. Де ти був? - почала кричати я.

-Йшов розбиратись з одним хлопцем. Сонце пий, - наполягав він.

Я не впевнено взяла бокал. Зробила один глоток пішов і другий, третій, а там і все вино випила.

-Принести ще?

-Ага.

Якщо чесно то я багато не п'ю, хіба що коли аж дуже погано, то можу дозволити собі.. Тепер я ще не п'яна.

Через пару хвилин прийшов Костя. Дав мені бокал з вином.

-Я скоро буду. Чекай мене, - він знову кудись пішов.

Я почала пити напій. Воно було червоне та солодке. Коли я вже випила то я пішла до бару. Там я сіла за барною стійку. Взяла вже віскі. Ну, а що? Я вже доросла можу собі дозволити.

Коли я піднесла бокал до вуст то одразу відчула гіркий присмак від чого мені стало погано. Встала зі стільця та попрямувала на вулицю. Ледь йдучи, я побачила як мій Костя цілується з якоюсь блондинкою з накрашеним обличчям!

Я розлючена попрямувала до них. Коли я зупинилася то він обернувся до мене і здивовано подивився.

-Ну, що коханий? Сказав що відійдеш на пару хвилин! Сам мене напоїв, а потім пішов лизатися з цією! - кричала я на нього.

Він штовхнув ту дівчину, а сам підійшов до мене, намагаючись мене втримати.

-Ти не так все зрозуміла, - почав він торкатися моєї руки.

-Не торкайся мене! Я так і знала що ти такий самий! - я почала ревіти.

-Маленька не плач.

-Іди до біса! Не хочу тебе бачити! - я штовхнула його та побігла в будинок.

Йдучи по коридору, я зайшла в туалет. Закрила двері. Тіло боліло, серце розбилося, а мозок знав що так буде. Через всі ці події в мене голова розболілася. Не хотілося вже нічого, просто поїхати звідси, якнайдалі.

Як раптом хтось стукає в двері. Моє серце почало ритмічно стукати від ударів невідомого. Страх.

-Владо! Відкрий ці чортові двері!, - кричав розлючений знайомий голос.

-Йди до біса! Ненавижу! - кричала я від чого мені стало ще погано.

Думки Про МайбутнєWhere stories live. Discover now