Ця історія про те, як одна дівчина з багатої сім'ї, дізнається, про таємницю свого роду. На перший погляд дівчина самодостатня і ні в чому собі не відмовляє, але одна зустріч перевертає її життя з ніг на голову. Після якої вона повертається в минуле...
Сонце, світило яскраво. Від теплих промінчиків сонця, я прокинулась. На вулиці було прохолодно, але я купила речі, щоб бути готовою до всього. Зайшовши в ванну, я умилася, та пішла вибирати одяг. Це було, ось таке:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Волосся розчесала, та зробила високий хвіст. Вийшовши з кімнати, я побачила Ліку. Вона сиділа за столом. Побачивши мене, вона всміхнулася.
-Привіт,-привіталася я.
-Привіт, снідати будеш?
-Звісно,-сіла за стіл.
-Це добре, сьогодні нам потрібно прийти скоріше. Бо начальник кафе, має щось повідомити.
-Оу, понятно.
Ми поснідали, та пішли на роботу. Мені було, цікаво, чому Ліка не ходить до школи? Я якраз по дорозі запитала її.
-Лік.
-Що?
-А чому ти не ходиш до школи?
-Це просто. Я закінчила лише 9 класів.
-А це не зарано? Я закінчила цілих 11.
-Ну, нам потрібні гроші, і я ніяк не могла вирішити, чи йти на роботу та закінчити 9 класів, чи закінчити 11 класів, і йти вже на роботу. Але якби я 11 закінчила, то би до того часу я би тут не жила.
-Ясно.
Ми далі, йшли мовчки. Мені Ліка, сподобалась, вона привітна та весела дівчинка. Хоч вона в такому віці, вже на роботу ходить. Коли ми прийшли, то я замітила цей дивний погляд на мені, він весь час дивився на мене, та й ще закусював губу.
-Так, значить всі прийшли. Добре. Сьогодні, в нас буде інспекція. Тож ви маєте бути на всі 100% готові, навіть на 1000%. Всі вільні.
Коли всі почали розходити, то я почула як до мене звертаються.
-Не ти Владо,-я розвернулася до нього обличчям. Він дивився на мене, а потім відповів.
