Думки Про Майбутнє

Глава 3

Приїхавши на місце призначення ми зайшли в будівлю. Мій тато- тут головний в компанії. Зайшовши в середину, я почала оглядатися навколо. Все було достойно своєму статусу. Найбільше мені сподобалась люстра яка висіла посеред зали і напевно багато грошей коштувало.

Ми піднялися по сходах, вверх. Потім пройшли декілька коридорів. Звернули на право і вже прямо йшли до дверей кабінету.
Коли я зайшла, то побачила ЇХ. Це були Маларки. Я їх зненавиділа, ще тоді коли ми розійшлися з Пітою.....

Жаклін Маларк, почала оглядати мене з ніг до голови, а потім сказала:

-Здраствуй, Владиславо, - сказала з якоюсь насмішкою Жаклін.

-Добрий день, - відповіла я.

Потім підійшов Лу Маларк. Піти батько ще та людина.

-Привіт, Владиславо, - сказав з усмішкою на обличчі він

-Добрий день, пане Маларк.

І ось, ВІН. Піта. Він був серйозним, та стриманим. В його очах, я побачила щось інше, не те, що було раніше. Що з вогником в очах.

-Привіт Владо, - привітався він.

-Привіт, - байдуже відповіла я.

Потім ми всі сіли за стіл. Тато почав говорити.

-Ну, що ж. Багато років минуло, а бізнес починає втрачати своїх клієнтів. То ж давайте до справи. Я хочу, щоб ви віддали 45% акцій.

Тут я чую як починає говорити Лу.

-35.

-Я не можу. Мені потрібні 45.

-34.

-45.

-33.

-Ні! 45.

-Ладно, 45 так 45, - здався він.

Мені стало смішно. Тато добре вміє торгуватися, не те що Маларк.

-Також мені потрібні документи. Ви повинні віддати своє майно, а взамін я даю вам готель.

-Що ми будемо робити з готелем?

-Ну, він же прибутковий. Ви здаєте його покупцям, а там гроші получається.

-Навіщо вам наш дім?

-Я немаю вам звітувати.

-Ладно. Тепер моя умова. Ви маєте дати документи на дім та машини. І ще маєте дати ключі від сейфа.

-Навіщо вам так багато?

-Це не ваше діло.

-Ладно.