Думки Про Майбутнє

Глава 21

Pov Автор
На годиннику вже показувало 9:35. Влада ще спала. Через пару хвилин в кімнату зайшов лікар. В одній руці він тримав шприц, в іншій таблетки. Він наблизився до дівчини, що та аж вздрогнулась коли відчула дотик лікаря на своїй щоці.

-Що таке?!-піднявшись запитала вона. Лікар уважно спостерігав за нею, а потім дав таблетку їй, щоб та випила. Але дівчина не захотіла приймати їх і відвереулась. Лікареві це не сподобалось і він силою запхав їй таблетку в рот.

-Мені не потрібні ці фокуси!-сказавши це він взяв шприц та вколов його в руку дівчині.

Потім він вийшов. Перед очима у дівчини все розпливалось і їй було важко зосередитись. Невдовзі через пару секунд вона бачила лише темряву. Хоч в неї були очі відкриті, але бачила вона суцільну темряву.

Вона відчула як хтось торкнувся її руки та почав її кудись вести.

-Хто тут?-запитала сама себе.

Але ніхто не відповів. Вона пішла за тим хто взяв її руку. Ось вона стоїть на коридорі. Все одно вона нічого не змогла побачити. Минаючи двері головного лікаря вона направилась до дверей Ліама. Дівчина зупинилася. І вона знову могла побачите все, але це були двері перед якими вона стояла. Вона глянула в скло на дверях. Через них можна було побачити, як Ліам щось малював на аркуші папері. Він акуратно виводив малюнок поки не подивився на двері з яких виднілася Влада. Хлопець відклав малюнок та підійшов до дверей кімнати.

Влада пильно дивилася на нього, а потім почула ззаді як лікарі почали кричати.

-Відійди! Ти маєш бути в палаті!-кричав чоловік, але дівчина подивилася на Ліама який дивився на неї.

І тут вона чує що Ліам каже.

-Владо біжи! Рятуйся!-кричав він через двері.

Дівчина на секунду задумалась, а потім побігла. На неї були штани, майка та носки. Через коридори можна було почути як інші "божевільні" кричатили з своїх палат. Дівчина не оберталася, а лише хотіла втекти звідси, якомого по далі.

Ось вже виднілися двері. Лишалися пару кроків, але перед ними стала Катерина Олегієвна. Вона подивилася на Владу, яка бігла прямісінько на двері. Та зупинила її.

-Владо! Ти втікаєш?-запитала та.

-Так! Це єдиний шанс!-хотіла її відштовхнути, але вона зрозуміла і дала пройти.