Глава 9

928 46 1
                                    

Прокинувшись, в новий кімнаті, я встала з ліжка. Я не знала, де тут ванна, тож я вийшла на коридор. Ліка, вже була на ногах. Замітивши, мене, вона посміхнулася.

-О, привіт. Як спалося?

-Добре, а де тут ванна?

-Навпроти твоєї кімнати.

-Дякую,-я направилась в ванну.

Зайшовши, я побачила душ-кабінку, унітаз, вмивальник та велике дзеркало, а ще дві ту бочки одна на підлозі, а друга на стіні.

Умившись, я вийшла. На мені був вчорашній, одяг тож я не мала вчому бути. Заходячи на кухню, я побачила Ліку та її брата. Доречі його звуть Пітер.

-Доброго ранку,-привіталась, я та сіла.

На мене подивився Пітер, він усміхнувся.

-Доброго. Ти напевно Влада? Вчора ми толком не познайомились.

-Ну, так. Я не хочу вам заважати, я лише знайду роботу та зразу переїду від вас.

-Стоп! Владо, ніхто тебе не виганяє, ти можеш жити тут стільки скільки буде потрібно. Про роботи я можу домовитись, з начальником, в кафе. Ти можеш бути офіціанткою, в кафе.

-О, це чудово!-усміхнулась я.

-Владо, я так толком не поняв. Ти втекла від кого?

-Ем...,-чи варто мені розказувати, йому що сталося?,-Ну...-я розказала все як було. Пітер, уважно слхав, а коли я закінчила, то він сказав.

-Капець! Ну, в тебе життя. Мені шкода, що тві тато помер.

-Так, я сумую за ним. Але, я маю жити далі, хоч там не було.

Ми поснідали. Потім, Пітер поїхав на роботу, а я з Лікою пішли пішки до кафе. Дівчина, розказала, мені багато чого. Наприклад, вона вчиться в 9 класі, і підробляє в кафе, а ще Пітер, добре знає хімію, і допомагає сестрі з нею.

Я навіть, не могла подумати, що так люди можуть, жити, без грошей. Для мене це було, щось нове, та цікаве. Я ще на початку розказувала, що я сама заробляю, але з всім мені допомогли батьки.

Коли ми прийшли, то я побачила молодого хлопця який був власником цього кафе. Він уважно подивився на мене, а потім на йооо лиці з'явилась ледь помітна посмішка.

-Добрий день, містере Лот, це моя подруга Влада, їй потрібна робота.

-Влада? Так, у нас не хватають офіціанток. Ти можеш вже приступати до роботи,-він подивився, на мене, а потім пішов.

Думки Про МайбутнєWhere stories live. Discover now