Думки Про Майбутнє

Кінець!😘❤💞💕

Pov автор

На дворі літо, на деревах появилися вже смачні плоди, на небі летять пташки. Влада вдивляється в прекрасне літо. На її обличчі з'явилася посмішка.

Одягнута вона в червоний сарафан та білі балетки. Волосся в неї розпущене, накручене. Вона чує сміх. Обертаючись вона бачить хлопця. Він йде та тримає в руках великий букет польових квітів. Влада встає з трави та біжить до нього. Він підхоплює її на руки та від радості цілує її в губи.

-Я тебе дуже сильно кохаю!-сказав хлопець. Влада почала його цілувати.

-Я теж тебе кохаю...

Він опустив її на землю та став на одне коліно. Влада від здивування затамувала подих. Хлопець витягнув з кишені маленьку коробочку. Він простяг так щоб коробочка була перед дівчиною.

-Владо Ромсток, чи вийдеш ти за мене?-на його лиці було бажання її кохати та берегти. Дівчина усміхнулася та поцілувала хлопця в щоку.

-Так, так я згідна!-викрикнула вона.

Хлопець встав та одів обручку їй на палець. Вона його сильно обняла та поцілувала в губи. Він обхопив її талію руками та притиснув до себе. Все що вона хотіла це - мати сім'ю, коханого чоловіка, щастя. На очах появилися сльози. Це сльози радощів! Саме в її житті появилася саме та людина, яка зараз так сильно її обнімає і цілує.

На секунду вона задумалась, а згодом хлопець заговорив:

-Моя красуне. Я так чекав цього дня! Вибач мене за всі мої вчинки,-він так щиро та тихим голосом говорив.

-Не говори більше нічого. Я рада що в нас все стало ясно. А тепер ходімо до тітки?,-саме так, це був Тарас. Саме його Влада вибрала за останні роки без нього вона зрозуміла, що сильно кохає цю люлину. Без нього вона не змогла жити.

Хлопець легенько усміхнувся і взяв дівчину за руку. Ці незкінченні години пролетіли дуже швидко. На дворі був ніч. В руках дівчина був гарний браслет. Саме той браслет який "тато" дав їй коли була ще в лікарні. Кручуючи її в руках вона на секунду зупинилася. Вона підняла голову на вікно, яке так і світило з двору в кімнату. Дівчина встала. Підходячи до нього вона глянула через вікно.

Було чути цвірінькання комах. Вона побачила як вдалені хтось стояв і дивився на неї. Спочатку Влада подумала, що це тутешні "алкоголіки", але коли придивилася то побачила знайоме обличчя. Без всяких вагань вона вибігла з кімнати. Вже на дворі вона почала бігти. Бігти в напрямок ліса. Саме там вона бачила когось.