- Техьон, я така рада що ми можемо разом пообідати.- посміхнулася Рей. - В мене було багато справ але Джію пішла на обід. - Які у вас з нею можуть бути справи?- злісно сказала вона. - Рей не трахай мені мізки. Бісиш. - надпив він вино. - Ммм а все-таки вона розбирається в алкоголі. - Техьон чому твоя поведінка до мене така холодна? - Якщо хоч щоб я ще поседів то будь добра, замовчи?- грубо сказав хлопець. - Добре.
Коли я повернулася з обіду то директора ще не було. Тому я просто стала працювати з документами як раптом хтось зайшов у кабінет я повернула голову і побачила матір Техьона. - Доброго дня місіс Ким.- вклонилася я. - Доброго дня секретар Мин Джію. - Звертайтеся до мене просто Джію і на ти. - Добре - посміхнулася вона. - Місіс Ким, директора зараз не має, він пішов на зустріч. - Я знаю, тому і прийшла до тебе. - До мене? - я здивувалася. - Так, просто сьогодні в одному бутіку такі розпродажі а мені не має з ким сходити. Тай я бачу ти розумієшся в стилі.- положила вона руку мені на плече. - Дякую. Але якже робота? - Я впевнена що після цієї зустрічі, син вже не прийде сюди. А ти мені дуже сподобалась я хочу з тобою краще познайомитися. - Ну гаразд. Давно я не була в компанії такої прекрасної дами.- посміхнулася я.
Ми довго ходили по ТЦ і вибирали собі класні речі. Тут я побачила іграшковий тому відразу направилася туди і купила Субіну декілька нових іграшок - Джію навіщо тобі іграшки?- поглянула на мене Ким Инсоль. - Це моєму синочку. - В тебе є син?- поглянула вона на мене. - Так. Ми пішли і сіли в кав'ярні. - Дами що бажаєте - підійшов до нас офіціант. - Мені каву і кровасан з шоколадом.- сказала Инсоль. - А мені просто Латте,- сказала я офіціанту - просто я не люблю каву- поглянула я на жінку. - Мій син також її не любить. - Я знаю. - А точно, це ж ти його секретар- ми засміялися- Джію а скільки тобі років, що ти вже заміжня і маєш сина- поглянула вона на мене. - Аааа... Мені лише 22 але я не заміжня а моєму синочку вже 3 рочки? - Ти одна виховуєш сина? - Так, це тяжко але я справляюся, тим паче мені допомагає бабуся. - А якже батьки?- офіціант приніс нам замовлення. - Мій тато вмер від серцевого нападу коли мені було 15 а про маму я не хочу згадувати - на моїх очах стали з'являтися сльози. - А в тебе є кохана людина - поглянула вона на мене і посміхнулася. -Ні - засмущалася я- для мене зараз найважливіший це мій син.- засміялася я. - Ти дуже добра і щира, твоєму сину повезло з мамою, а якже батько дитини?- поглянула вона на мене а я незнаю що мені сказати, казати правду я не хотіла. - Ааа... це було перше кохання в університеті. Він був дуже красивий, високий і старший за мене на 2 роки але потім йому прийшлося поїхати і він нічого не знає. - Як не знає? Ти повинна була йому сказати він також має брати відповідальність. - Ні, мені здається це і накраще. Можливо це лише я була в нього закохана а він просто цим скористався. Зараз завдяки бабусі Ван яка мене врятувала від помилки, я дуже щаслива мама - посміхнулася я. - Так діти це квіти життя. Але добре коли вони малі, а коли виростають то їм стає байдуже на батьків. Як і нашому Тє.- Инсоль помітно засумувала. - Ви про що?- я здивувалася. - Тє з дитинства був незвичайний і веселий. Його всі любили але одного разу він закохався в дівчину. Тоді він мав їхати закордон на навчання. Але через ту дівчину передумав. Ми умовили його а я збрехала що зустрічалася з нею і подбаю про неї.- понурила вона голову- Якщо чесно я її навіть і не бачила. Через рік Тє приїхав додому на канікули, ми ще тоді жили в Тегу. І став питати про ту дівчину. Тоді ми і сказали правду що навіть не знаємо хто вона і що. Він відразу поїхав до неї але...- вона підняла голову і можна було побачили що її очі мокрі- з'ясувалося що вона покінчила самогубством через погане ставлення в університеті. У Тє десь було фото з нею але він ніколи не показував його нам. - Це жахливо- мені було сумно з двох причин. Перша через дівчину. А друга через те що він дійсно не любив мене скоріше просто використав. А я була такою дурною. У нас навіть не було спільних фото.- а що сталося потім? - Потім ми переїхали до Сеулу. Він дуже сильно переживав за це і просто зненавидів нас з батьком. Але ми хотіли як краще. Потім він назад повернувся до Америки і лише пару місяців назад приїхав додому. - Він не приїжджав додому? - В рік один раз і то щоб познущатися. Там він зустрівся з своєю одногрупницею Рей. Та дівчина ніколи мені не подобалася і він це знав, тому на зло нам став з нею зустрічатися і проводити більше часу з нею. - А може вони кохають один одного- поглянула я. - Кохають- засміялася Инсоль.- Джію мама завжди знає коли її дитина закохана. Підросте син, зрозумієш. - А чому вам так не подобається Рей. Мені вона здалася милою, красивою та розумною. - А хіба краса це так важливо. Мій син ніколи не звертав на це увагу. Оскільки я знаю то Рей не один раз робила собі пластику і вона майже кожного дня ходить по салонах краси та дорогих магазинах. А все за гроші мого сина та моєї родини. Так, Рей ще з університету почала робити пластику обличчя за гроші які не зрозуміло де брала. - Ким Инсоль а ви дуже приємна і красива жінка. Я ніколи ще не зустрічла багату жінку на стільки добру до оточуючих. - Хаха- засміялася вона- Джію запам'ятай це дії нашого співрозмовника на нас так впливають. При деяких я дуже зла та нарада багачка, тому що саме так вони мене хочуть бачити. А ти мене бачиш по іншому. Джію ти дуже добра і щира мені здається що в твоєму серці завсім не має місця для злості та образ. Ти та людина до якої хочеться тягнутися і піклуватися. Пощастить твоєму майбутньому чоловікові. Якби ще цім чоловіком був мій Тє.- вона посміхнулася а я почервоніла і відвела погляд. Так ми седіли десь годину. - Джію заїдемо до нас, ти ще в нас не була. -Але.. - Ніяких але поседим, поговоримо, вип'ємо чаю або чогось міцнішого.- засміялася вона- Тим паче Тє зараз моє бути у нас у них з батьком якась зустріч. Ми під'їхали до розкішного будинку. Від його вигляду у мене ледве челесть не відпала
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
- Вааау. - сказала я здивовано. - Красивий?- поглянула на мене Инсоль. - Дуже! - Ха. Це ти ще небачила дім Тє.- сказала вона а я лише більше здивувалася.- ходімо, чого застигла. -Ааа іду.
В будинку було не менш розкішно. - Любий я дома - крикнула жінка- у нас дуже приємні гості- поглянула вона на мене а я посміхнулася. - Ооо давно в нас гостей не було - почувся голос і до нас вийшов чоловік і відразу обійняв свою дружину. - Оо Джію привіт.- підійшов він до мене. - Добрий вечір.- вклонилася я. - Джію проходь у вітальню там Техьон. А зараз накриють на стіл і ми повечеряємо- сказав Ким Мінсу. - Ні...не потрібно...я краще додому. - Ну Джію- взяла мене за руку Ким Инсоль - такий добрий день, давай завершимо його прекрасною вечерою. - Ну добре.
Ким Инсоль посміхнулася і пішла на кухню а я зайшовши до вітальні побачила Техьона. - Добрий вечір містер Ким. - вклонилася я а він поглянув на мене. - Що ти тут робиш?- поглянув він на мене. - Я...я - Вона сьогодні ходила зі мною по магазинах- перебила нас Инсоль- ми з нею стали подругами я піду переодягнуся- посміхнулася вона і пішла. - Я хотів піти але краще залишуся на вечерю.- сів на диван Техьон, а я побачила....
