Серце Вартового

Розділ 1

Мені починало здаватися, що усім і кожному хотілося хоч на міліметр всунути носа в життя моєї сім'ї. Усім, крім тих, хто дійсно був членом цієї сім'ї. Коли Локі заявив, що нібито мій батько десь там чекає на мене, захотілося спалити його на місці. Навіщо? От навіщо було втягувати в це мого померлого батька? Свого колишнього напарника!

— Мій батько помер, — з холодом в голосі відрізала я.

Як мінімум, свідками його смерті були Лаура з Мерліном. А як максимум, мати Адріана не скупилася на подробиці, коли днем раніше описувала процес його вбивства.

Брова Локі поповзла догори, змушуючи засумніватися у власній відповіді. Я послала матері благальний погляд, що питав: «Адже так?». Айліен опустила голову, а коли наважилася поглянути на мене, її обличчя сповнилося жалем. Ні-і-і.

Тільки не знову, благаю. Скільки ще батьків з'явиться в моєму житті, перш ніж знайдуться справжні? Як багато брехні цей світ хотів, щоб я проковтнула? Ні, напевно, це все ж щось інше. Айліен стиснула поранення від кулі здоровою рукою і спробувала піднятися на ноги.

— Тессо, я...

— Брехала всім, а особливо тобі, — відрізав Локі, знову перетягуючи увагу на себе.

У колишнього Вартового був такий вигляд, ніби йому подобалося завдавати їй болю. Навіть Пітер так не виглядав, коли знущався з нас. На обличчі матері застигла маска жаху і відчуття безвиході. Зелений — колір Страху, затьмарив всі інші кольори в її райдужках. Все ж як легко було читати емоції Королеви Вартових. Кров з її рани зіпсувала чудову білосніжну сукню.

— Твій батько живий. На жаль, легенда мовить неправильно, і ним був не Сем. — На одну мить, одну коротеньку мить, зверхня маска на обличчі Локі дала тріщину. — Айліен, зроби всім ласку і розкажи, хто він, чи хочеш, щоб це зробив я?

Протиборство почуттів всередині королеви відчувалося на фізичному рівні. Айліен до останнього намагалася втримати це в таємниці. Але чому?! Я сумнівалася, що їй так соромно лише тому, що вона усім нам збрехала.

А я? Я все своє життя знала одного батька — Джона Стоуна, звичайну людину, що виховала мене разом з прийомною матір'ю. Так, наші відносини не можна було охарактеризувати як ідеальні, кінець кінцем він не витримав та пішов, але зараз я його не звинувачувала, адже це надто великий тягар для сторонньої людини. Таємниці Вартових.