Секунди повільно пролітали повз, поки білий рушник, притиснутий до ноги Локі, набував все глибшого відтінку червоного. Вже мала б звикнути до такого, та враження було, ніби тіло знаходиться на галявині, а свідомість б'ється об бар'єр реальності. З іншого боку. Локі спеціально заплющив очі і стиснув губи, щоб ніхто не бачив, як йому боляче. Не допомогло. Я відчувала його.
— Дожену Аґнес. — Я підірвалася з землі і похитнулася на рівному місці. Бік болів приблизно так само, як колись плече. І колись вистачило сил ігнорувати біль протягом двох днів. Зможу і зараз. Тим паче Пітер вже перев'язав поранення еластичним бинтом.
— Сядь! Негайно! — наказав Мерлін. — Не минуло й п'яти хвилин, як Аґнес пішла. Дай їй час.
Наставник увесь час перешіптувався з Саулом, нервово потираючи підборіддя. Я знову впала на землю і закрила лице руками. Час грає проти тебе. Проти нас, чорт забирай! Ногу залоскотало щось м'яке. Наче хмарка. Опустивши руку на пухнасту спину, я погладила свого кота. Пухнастик задоволено нявкнув і влігся поруч з Локі.
Пітер витяг з будиночку для інвентарю боксерську грушу Сенера, і ми підклали її під голову Локі. От і увесь комфорт. Негідник продовжував ігнорувати мене, проте пальцями зарився в шерсть Пухнастика. Рану негайно треба зашити — ця думка рухомим рядком транслювалася в голові, сповільнюючи роботу мозку.
Неподалік від нас, підставивши личко сонцю, стояла Марлі, і я цілеспрямовано рушила до неї. Врешті-решт, Даррен теж постраждав. А вони помітно зблизилися.
— Як він?
— Командує навіть на межі смерті, — зітхнула я, зупиняючись поряд.
Нестерпний дурник.
— Все буде добре, Тессо, не хвилюйся. — Марлі прицмокнула і заклала за вухо рудого кучерика.
Незважаючи на буденність в її голосі, я знала, що все це — занадто для бідної дівчини.
— Стараюся, та... не знаю, якось тривожно на душі.
— Знаєш, таке іноді трапляється, коли кохана людина стільки страждає. У тебе на очах.
Я не одразу зрозуміла, про що йдеться, але коли це сталося, до голови ринув неочікуваний потік крові. З грудей вирвався нервовий смішок.
— Кохана? Марлі, що ти таке кажеш...
— Думаєш, я не помітила, як ти на нього дивишся? Чи що за ці три місяці більше не знаю тебе? Він теж так на тебе дивиться, — вже тихіше додала вона.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Серце Вартового
FantasiПродовження книги «Дорогоцінні Емоції. Восьма». З моменту, коли вісімнадцятирічна Тесса Стоун дізналася про існування Вартових Емоцій, минуло два з половиною місяці. Дівчина знайшла справжніх друзів, зустріла рідну матір та зуміла розгадати таємницю...
