Серце Вартового

Розділ 23

М'язи обличчя Айліен напружилися, освітлені лише слабким місячним сяйвом. Вона нервово крутила кільце королеви на пальці лівої руки, і я усіма нервовими закінченнями, які мала у власній руці, відчула холодний метал маминої обручки. Вона заморожувала усе всередині і, думаю, по виразу обличчя Айліен зрозуміла, що не побіжу до неї з розпростертими обіймами.

— Тессо, ти... ти змінилася.

Як точно вона помітила. Підозрюю, ще й не в кращий бік.

— За останні два дні я остаточно зневірилася у святій праведності Вартових. — Я задерла закривавлену футболку, оголивши зашитий бік. — Через мене зруйнували древню силу, що допомагала Вартовим в підтриманні емоційного балансу протягом віків. Друзі бояться мене. О, точно, ще померла моя мама... тож я у відносному порядку, враховуючи, що досі ходжу по цій землі, і легені ганяють кисень туди-сюди, навіть незважаючи на те, що майже з'їхала з глузду, — виплюнула я і затнулася лише раз, коли довелося згадати про смерть мами у настільки зневажливому тоні.

— Мені... мені дуже шкода.

З грудей вирвався гучний смішок. Шкода? Десь я вже таке чула.

— Як ти знайшла нас?

— Побачила репортаж в новинах, зараз усі говорять тільки про це. Зв'язалася з Ланселотом, і ось я тут. Тессо, мені дійсно шкода, що усе це відбувається з тобою.

Айліен зробила крок вперед, а я відступила назад. В її очах майнули біль та розуміння.

— Я не думала, що Сіріус коли-небудь дізнається про те, що ти його дочка. Сподівалася, що ніхто ніколи не взнає чия ти дочка. Якщо б не це щеня Локі...

— Та він тут взагалі ні до чого, — гримнула я. — Не смій звинувачувати ще одну невинну душу в своїх гріхах! Те, що сталося, цілком і повністю твоя провина... і частково Грегорі.

Губи Айліен стиснулися в тонку лінію, очі звузилися. Ідеальне обличчя набуло і близько не ідеального виразу. Це виглядало, як неприхований подив. Цікаво, второпав її королівський мозок, хто був першою невинною душею, що постраждала від її дій? Чи вона просто вирішила заплющити на це очі, як і два тисячоліття тому?

— Чого Сіріус хотів від тебе?

— Любові і обіймів, — різко реготнула я. — Можна подумати ти не здогадуєшся! Ви стали творцями одне одного теперішніх, ви є причиною усього, що кожен з вас заподіяв мені. Заподіяв Вартовим. Ви знаєте думки одне одного краще за свої власні, ви настільки однакові, що просто боїтеся це визнати!