Серце Вартового

Розділ 3

Вперше я шкодувала, що одним з хоббі в минулому житті не була крадіжка. У такому разі, вміла б без проблем відчиняти потрібні мені двері. Та я не вміла. А вибити двері за допомою власної голови було б дією надто гучною.

Сіріус залишив відчиненою спальню, та, чорт забирай, замкнув двері кабінету! І поїхав.

З дня знайомства пройшов цілий тиждень. Вечеря після викриття Грегорі була занурена у вкрай моторошну атмосферу. Батько не вимовив ні слова про зрадника, в принципі не вимовив жодного слова протягом трапези. Едді похмуро роздивлявся вміст тарілки, колупаючи виделкою бідний стейк.

Напруга витала в повітрі, немов щось відчутне. Вона тиснула на всі чуття, і в голові мимоволі складався план втечі, що однозначно увінчався б провалом.

Після того, повного на події дня не бачила ні Сіріуса, ні Еддріка, ані Локі. Мені, як завжди, люб'язно надали силу-силенну часу на роздуми. Чим довше думала про Грегорі, тим міцнішим ставало бажання спалити бісів маєток. Також я дійшла логічного висновку, що Сіріус — узурпатор. В той час як Лаура і Салазар виглядали, немов одержимі, батько контролював кожне слово, дії і навіть жести.

Колись Адріан сказав, що фанатики на зразок його сім'ї слабші за тих, хто піддався жазі до влади. І тепер я розуміла чому. Лаура спустошувала людей, тому що намагалася заглушити голос своєї емоції в голові, щоб задобрити її. Стати Спустошувачем було єдиним вибором після того, як її зрадив коханий. Хоч він і не зрадив. Ніякої чіткої мети окрім помсти мені та мамі.

Друга справа Сіріус. Його теж зрадили, теж Вартові. Та він досі не збожеволів. Вигриз собі статус короля, зібрав навколо купу однодумців, намагався перетягнути мене на темний бік. Він безперечно хотів правити, та ким, яким чином і якою ціною? Гадаю, в план міг входити повний контроль людей, а це — тотальне спустошення. Чого я ніколи не дозволю.

На щастя, якщо не рахувати його кабінету, Сіріус надав мені повну свободу переміщення. Я познайомилася з декількома працівниками, що мешкали в маєтку. Більшість з них намагалися уникати мене, а під час моєї появи на кухні в руках у всіх чотирьох поварів магічним чином матеарілізовувалися гострі ножі для м'яса, навіть якщо вони просто пекли пироги.

Я вже почала було думати, що родичі вирішили покинути мене, тому що не підходила для їхніх диявольських планів по захопленню світу, та одного сонячного ранку в двері ввічливо постукали. Я нічого не відповіла. Чудово знала, що тому, хто стоїть за дверима, не треба дозвіл, щоб зайти.