1. Перша кров осені.

135 8 0
                                    

Зло завжди невидимо і завжди від людини. Воно ділить з нами ліжко, їсть з нашого стола.
Вістен Г'ю Оден

Не встиг сонний і страшно втомлений Юнгі залізти під ковдру, як різкий дзвінок змусив його знову прийняти вертикальне положення.

- Техьон, твою матір! Ну скільки раз я тобі повторював: не дзвони мені посеред ночі! -гаркнув він у трубку, передчуючи недобре. Стали б вони його турбувати так пізно з дрібниць? Але обуритися і накричати на молодшого колегу - справа свята.

- Сонбе, зараз же кидайте все і приїжджайте на роботу! Точніше за адресою, яку я тобі надіслал! Тобто зараз надішлю. Не-гай-но! -по складах повторив помічник і раптово відключився, чим викликав у Юнгі новий напад сказу.

Що цей хлопчина собі дозволяє? Дзвоне йому о четвертій ночі, чи це вже ранок? Бо він повернувся додому тільки дві години тому, встиг лише швидко записати складений по дорозі звіт, закинути речі у прання і, одягнувши свої улюблені чорні піжамні штанці, завалитися у ліжко. А цей засранець Техьон його знов турбує. Юнгі подумав, що одного разу він не витримає і розмаже гарненьку пику помічника по стіні, бо не марно століттями вбивали усіх гінців, які приносили погані звістки.

Телефон пилікнув, сповіщаючи про нове повідомлення, потім звук повторився ще два рази. Одне повідомлення від Техьона - адреса. Куди потрібно приїхати; друге від чергового з відділку - повідомлення про нове вбивство. І ще одне, рекламне: виробники японського крему «Трахі-сан» обіцяли збільшити член за два сеанси як мінімум на двадцять сантиметрів. Юнгі замислився, якими каналами вони знаходять клієнтів, як вирішують, кому потрібні їх послуги і чи потрібно ображатись? Як вони взагалі вирішили, що у нього маленький член?

Не утримавшись, він відтягнув резинку на поясі, задоволено хмикнув, оцінивши побачене. Усе на місці, усе гаразд. Потім, підтягнувши злегка розтягнуті штани, пішов на кухню заварювати чергову чашку кави. Однак телефон знов вимогливо дзвонив, довелось повертатись, щоб відповісти. Настрій погіршився остаточно.

- Сонбе! Ну ви де? Вже їдете?

- Знущаєшся? Я тобі що, телепорт? Чи в мене електричний віник на дупі?

ДволикіWhere stories live. Discover now