Вони повернулися. Подивившись на всі боки, вони зрозуміли, що знаходяться в академії.
П'ятий узяв газету на столику.
- Це другий день після апокаліпсису, значить все добре і ми впоралися – з усмішкою сказав хлопець.
- Нарешті вдома, - сказав Дієго.
- Я піду нап'юся! - з радістю в голосі сказав Клаус.
- Я з тобою, - сказала Елісон.
Луна полегшено зітхнула і сказав:
- Моя місія завершена, значить мені час йти - з сумом сказала вона.
До неї підійшов П'ятий та Ваня.
- Куди йти? Ми ж тільки звикли до тебе – сказала Ваня засмучено подивившись на дівчину.
- Ні, ти залишишся з нами - сказав П'ятий узявши дівчину за руку - Ходімо до всіх
Підійшовши до Дієго, вони почули, як той сказав:
- Народ , тут картина з Беном?
– Що? - здивувалась Луна і подивився на картину.
На ній справді був її дорогий Бен.
У дівчини на мить стислося серце.
- Я на вас чекав - сказав Реджинальд повернувшись і вставши з крісла.
- Батьку? - вигукнули всі, крім Луни.
- Я не ваш батько і це не ваш дім
- Тоді чий? Це завжди була Академія Амбрелла – з тривогою сказала Елісон.
- Тепер це Академія Сперроу
На балконі з'явилися люди.
І вниз спустився Бен.
- Батьку, хто це? - Запитав хлопець.
- Вони стверджують, що це їхній дім- відповів Реджинальд.
- Тому що це і є наш дім, - суворо сказав Дієго.
- Ми не хочемо битися, - сказав Лютер.
- А ми хочемо - відповів з єхидною усмішкою сказав Маркус, номер один.
Луна не могла зрозуміти, що трапилося і чому тут інша академія.
- Дієго - сказала вона.
- Слухай зараз не час
- Ти там так сховалася , що тебе не видно - сказав Бен, подивившись на дівчину.
- Я не з тобою розмовляю, - суворо відповіла вона.
- Які ми злі - сказала Джеймі і випустила якусь гидоту зі свого рота на руку Луни.
