Настала ніч.
Дівчина лежала на ліжку і дивилася в стелю.
Її думки були зайняті однією людиною.
У двері постукали, це був Клаус.
- Луні? Ти не спиш? - Запитав він заглядаючи в кімнату.
- Не спиться? - Запитала дівчина не відриваючи погляду від стелі.
- Вгадала - підтверджено відповів хлопець, зайшовши і сівши на край ліжка - Думаєш про Бена?
- Так...краще б не думала - відповіла дівчина, подивившись на хлопця - Він запросив мене на побачення...
- Тільки не кажи, що погодилася?
- Ні, я відмовила ... хоч і хотіла сказати так
- Лунь , може підемо віп'єм? – запропонував Клаус.
- Якщо чесно якось не охоче пити - відповіла дівчина підвівшись на лікті - У тебе все добре?
- Не дуже, не можу перестати думати про маму ... через що так трапилося ... - засмучено відповів Клаус подивившись на Луну.
- Клаус милий ... - Сумно сказала дівчина і обійняла хлопця - Потрібно жити далі, може якщо ми повернемося назад то вона і не тільки вона, але й інші будуть живі? Дорогий мій друже прошу, вір у краще, я з тобою
- Дякую за підтримку Луні, ти найкраща
За кілька хвилин хлопець пішов.
Дівчина посиділа і вирішила піти вночі.
Одягнувшись у чорні джинси, сіру футболку та накинувши кардиган, вона спустилася вниз і вийшла з готелю.
На вулиці було прохолодно, легкий вітерець розвіював її розпущене волосся.
Повз проходили люди, хоч уже і ніч але людей було так само як і вдень, більшість кудись поспішали, деякі спокійно і повільно йшли.
Задумлива дівчина взявши каву , пішла в парк сівши на лавочку, вона продовжувала дивитися на всіх.
Тим часом у Академії Сперроу.
Бен теж не спав, одягнувшись він пішов прогулятися.
Кожен перехожий тільки й спостерігав за хлопцем, дівчата захоплювалися, а хлопці заздрили.
У цей момент до нього підійшли троє дівчат у коротких сукнях та трохи під шкафом.
- Вау! Сам Бен Харгрівз! - З усмішкою сказала блондинка - Може відпочинеш з нами?
- Так, ходімо! Ти такий м'язистий.. - спокусливим тоном сказала брюнетка, доторкнувшись до руки хлопця.
Хлопець хотів щось відповісти але побачив Луну , яка сиділа та пила гарячий напій.
Він мовчки відштовхнув їх і пішов до неї.
- Гей! Так не гарно! - сказала Блонді.
- Гуляй поки ще жива - відповів він не дивлячись на них.
Дівчата мовчки і швидко пішли.
А хлопець підійшов до дівчини.
- Доброго дня зірочка - з хитрою посмішкою сказав хлопець подивившись на ту від якої швидше б'ється серце.
- І тобі доброї ночі восьминіг - відповіла вона незважаючи на хлопця.
- Ти чого вночі робиш на вулиці? - спитав він сівши поруч.
- Не могла заснути, от і вийшла пройтися ... а ти? - Запитала дівчина подивившись на хлопця.
- Та ж хрінь...
- Пробач за те, що сьогодні сталося ... - сумним тоном сказала Луна - Я ... справді не знаю хто той чоловік ...
– Слоун у вас?
- Так, вона з Лютером ... вона дещо розповіла і ця новина роздирає мене ...
- Навіть цікаво яка? - посміхнувся він.
- Вона розповіла , що ти закоханий у мене - сказавши це дівчині в голову примчала думка -,, Тільки б це було неправдою ...,,
- Хах ... так, закоханий ... - з незрозумілими емоціями та думками відповів хлопець.
- Цікаво ... коли ти встиг? - здивувалась Лунарія.
- Сам не розумію, просто таке відчуття що я знаю тебе все життя ... - Відповів Бен ніжно взявши за руку дівчину.
- Я вже говорила, у мене є хлопець, будь ласка не торкайся без попиту - спокійно сказала дівчина забравши руку.
- У тебе руки холодні, я хотів їх зігріти
- Вони завжди будуть холодні, тому що на них лід - відповіла Лунарія, поправивши рукавичку.
- Зніми їх.. будь ласка
- Ти чого такий спокійний та добрий?
- Лун , я попросив
- Навіщо тобі? - Здивовано запитала вона знявши рукавичку.
Хлопець не довго думаючи, взявши дівчину за руку та поцілував у губи.
