Лютер із дівчиною побігли до парку.
Сонячна погода, пташки літають, багато людей.
Луна вирішила зупинитися і купити води.
- Лютере! Ти біжи я води куплю
- Добре, - сказав хлопець і побіг далі.
Заплативши за воду, дівчина побігла у бік друга.
Раптом вона почула гучний удар, зрозумівши, що щось трапилося з космобоєм, дівчина побігла туди.
Перед нею з'явилася картина, Лютер літає у повітрі без тями і навпроти нього стоять троє зі сперроу.
Луна зняла свою рукавичку і торкнулась землі і до непроханих гостей наблизився лід, він встиг їх знерухомити , дівчина підійшла.
Ставши навпроти вона сказала:
- Якось то не добре лізти до мого брата
- Ми нічого поганого не зробили – почала виправдовуватися світловолоса дівчина.
- Я бачила , що ти теж вмієш керувати телекінезом
- І що?
- Слухай, відпусти по хорошому - сказала дівчина в затемнених окулярах.
- Я розмовляла не з тобою, і взагалі що трапилося з ним? - запитала Луна подивившись на Лютера.
- Він злякався воронів і врізався в стовп, - відповів Бен.
- Це більше схоже на правду - відповіла вона, махнувши рукою, лід випарувався.
- Якщо ти так боїшся за нього, то значить підеш з нами – сказала світловолоса.
- Піду, ви б хоча б представилися
- Слоун Харгрівз, номер п'ять - з усмішкою промовила вона.
- Фей Харгрівз, номер три
- Я Лунарія, прізвище мені ліньки говорити, пішли вже до вас - сказала дівчина.
- Ну, а ми вже бачилися - з хитрою посмішкою промовив хлопець.
- Так, бачилися
Через деякий час вони були вже в академії.
Лютера понесли в якусь кімнату, Лунарія сіла біля хлопця і чекала доки той прокинеться.
Бен зайшов до них.
- Голова не болить?
- Дивно, що ти хвилюєшся - сказала дівчина дивлячись на Лютера.
- Я просто запитав, мені ось цікаво як ти ще не червонієш побачивши мене
- Ти занадто неприємний для того, щоб згадувати і червоніти - відповіла вона, подивившись на хлопця.
Чомусь у ньому вона бачила свого Бена, хоча за характером і поведінкою вони зовсім не схожі.
- Хах, це я неприємний? — зі здивованою усмішкою спитав Бен.
- Так, ти хоч і схожий на одного мого хорошого знайомого, але в тобі є щось, що просто відштовхує мене від такого як ти
- Твого знайомого також звали Бен?
- Слухай, а чи не багато питань ти ставиш? Я не хочу відповідати – відповіла дівчина.
- Поки ви на нашій території , ви зобов'язані відповідати на всі питання - відповів він підійшовши ближче до дівчини.
- Хуй тобі – коротко відповіла Луна з спокійним обличчям , хоча в середині була буря.
- Ти напевно не зрозуміла - суворо сказав Бен узявшись за край піджака - Не відповісиш то помреш на місці
- Думаєш налякати мене? Восьминіжок недороблений - з усмішкою сказала вона і над хлопцем з'явилися скальпелі - Не думай що я така проста, ти не встигнеш випустити свою силу , як вони убьють тебе
-Хах, не чекав - сказав хлопець відпустивши край піджака - Гаразд, ми на вас чекаємо і не смійте тікати
Дівчина прибрала літаючі скальпелі і Бен пішов.
На очах з'явилися сльози, а в серці порожнеча.
