Лунарія прокинулася від того, що її притиснув з двох боків і не давав нормально дихати.
- Що за хрінь?... - Тихо запитала дівчина розплющивши очі і подивившись на всі боки.
Побачивши Бена та П'ятого вона телекінезом відкинула їх від себе і повільно встала з ліжка.
- Лун?Ти чого? - сонно запитав П'ятий, підводячись з підлоги.
- Я ж спав... - пробурмотів Бен, вставши з підлоги, трохи похитуючись.
- Що ви робили біля мене?
- Ми з П'ятим не дійшли до наших кімнат і пішли до тебе, - відповів Бен.
- Я вниз, чекати кінця – сказала дівчина і вийшла з кімнати.
- Луно , почекай - сказав П'ятий намагаючись дійти до дівчини на ватних через алкоголь ноги.
- Що трапилося? Якщо голова болить то таблетки в кімнаті, Бен видно вже випив якщо назад ліг
- Він ще вчора з Клаусом танцював і мене змушував, але зараз це не має значення
- Від тебе несе спиртним
- Вчора ти не заперечувала
- Та кажи вже
- Вночі коли я і Бен шукали десь кімнати наші, я випадково підслухав що батько з ким то розмовляв і про що то домовлявся
- З вашим батьком я вчора розмовляла, але це було випадково, бо я переплутала кімнати.
- Мені тільки цікаво що наш старий задумав і з ким він розмовляв, нам потрібно зрозуміти щойно - задумався хлопець.
- Ти ж залишив думку про порятунок і всілякі інші проблеми - сказала Луна , подивившись на П'ятого.
- Так і є але...
- Не вір батькові ... ти правильно робиш що не віриш ... - Сказала дівчина поцілувавши хлопця в щоку і пішовши.
- І тобі гарного апокаліпсису мила - з усмішкою сказав П'ятий телепортувавшись до бару і взявши пляшку вийшов з готелю і підійшов до краю знищеного міста, сівши він почав розглядати небо і згадувати все, що траплялося.
Він згадав , що в будинку Луни побачив фотографію її та батька, але чомусь прям сильного значення він їй не надав.
- Знову п'єш? - Запитав Реджинальд підійшовши до хлопця.
- Ти знову щось придумав? Знову ідіотський план по спасінню?
