- Гаразд, я піду до себе - сказала дівчина, вставши зі сходів.
- Луно – сказав хлопець узявши дівчину за кисть руки.
– Що? - Запитала та.
- Я тебе не відпускав – сказав хлопець і притиснув дівчину до стіни.
- П'ятий ... що ти робиш? Тебе там приклали гарненько чи що?! - скрикнула дівчина, намагаючись вибратися.
- Не питай, роблю те, що захотів-відповів хлопець і грубо поцілував дівчину в губи.
- Ммм... досить... навіщо? - Сказала дівчина і відштовхнула хлопця від себе.
- Пробач, я не повинен був цього робити - відповів хлопець і відійшов від дівчини.
- Так, тобі цього не треба було робити! - Злісно сказала вона.
- Ну правда пробач! Я не подумавши зробив це...
- Божевільний...
- Ой хто б казав! Місс «я знаю як краще»?!
- Отожбо , що знаю як краще! Якого хрону ти взагалі поліз цілуватися? Нас мало не вбили!
– Через це й зробив! Я до тебе тільки манекена трахав! От і захотілося когось на зразок тебе...
- Боже з ким я зв'язалася... - сказала дівчина, протираючи перенісся вказівним і великим пальцями.
- Як ти сама сказала, зі збоченцем - з єхидною посмішкою відповів хлопець.
- Вона на нас дивиться - сказала дівчина, показавши пальцем у бік дверей.
– Що? Хто? - здивувався хлопець і подивився туди, біля дверей стояла кураторка, Луна та П'ятий швидко встали разом і були готові нападати.
- Та все гаразд, я б почекала , ви дуже мило сваритесь - сказала жінка усміхнувшись.
- Чому ти тут? - Запитала дівчина.
- Ох ... люба, я прийшла щоб поговорити з тобою - сказала вона і сіла на стілець.
- Ну знаєш ... ти як би не дуже вчасно прийшла і звідки ти стілець взяла?
- Про що тобі треба з нею поговорити? - роздратовано спитав хлопець.
- П'ятий, ти шалено милий, але дорослим потрібно поговорити віч-на-віч - сказала кураторша давши знак щоб хлопець пішов.
